«Соціальне питання– це питання моральне»: семінар про спільні блага

«Соціальне питання– це питання моральне» – таку тему мав міждисциплінарний тижневий семінар, що проходив в Міжнародному богословському інституті душпастирства в сфері охорони здоров’я «Камілліанум» від 9 до 13 квітня 2018 р. Спонукою для теми семінару став однойменний вступ до Енцикліки блаженного Папи Павла VI «Populorum Progressio», опублікованої 1967 року. В прес-релізі заходу зазначається, що, незважаючи на те, що документ був опублікований понад 50 років тому, роздуми Папи Монтіні залишаються актуальними й до сьогодні: «Світ хворий, – писав він. – Його недуга полягає не так у марнотратстві ресурсів і їхній монополізації з боку небагатьох, як у відсутності братерства між людьми й між народами». Той факт, що до сьогодні 99 % багатства світу перебуває в руках одного відсотка населення свідчить про надзвичайно великий поділ у сучасному суспільстві.

 «Камілліанум» – це центр наукових досліджень та богословської й душпастирської формації, що входить до богословського факультету Папського Латеранського університету. Його мета полягає в тому, щоб проводити наукові дослідження онтологічних основ людини, беручи до уваги конкретні людські обставини і, таким чином, сприяти тому, аби сфера охорони здоров’я ставала дедалі людянішою.

Під час п’ятиденного семінару розглядалися такі питання як нерівність, що є результатом  певних політичних й економічних рішень, та сфера охорони здоров’я, що є загальним благом і також таким, що ґрунтується на взаємостосунках.       

Семінар відкрив ректор Папського Латеранського Університету єпископ Енріко Даль Коволо, який присвятив свій виступ темі «Вклад університету в інклюзивне суспільство». В семінарі взяв участь Президент Папської Академії «Pro Vita» архиєпископ Вінченцо Палья, який виступив з доповіддю на тему «Історія бідності».

В своєму інтерв’ю для «Vatican News» Директор Інституту «Камілліанум» Палма Зґречча зазначила, що поняття спільного добра сьогодні є дуже актуальним, бо нас бентежить індивідуалізм та демократія, що часто є чисто формальною й не дбає про спільне добро. «Існують такі матеріальні блага, як вода, й інституційні блага, як охорона здоров’я і освіта, – додала вона. – Існують також блага, як, наприклад, культура, що роблять духовний і реляційний внесок. Спільне благо – це не тільки матеріальний ресурс, що відповідає на деяку потребу, а цінність, яка ґрунтується на фундаменті взаємостосунків, а саме вони будують добро. Це не утопічний підхід, потрібно розпочинати з таких загальновідомих цінностей, як рівність і гідність».