Представник Святого Престолу про завдання ОБСЄ

Під час 24-ї сесії Ради Міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), що проходила у Відні 7 і 8 грудня 2017 р., від імені Святого Престолу виступив архиєпископ Поль Річард Ґаллаґер, Секретар, відповідальний за стосунки з державами. Він зосередив свою доповідь на викликах, що стоять перед ОБСЄ, та на нових можливостях для її діяльності.

За його словами, поточний рік підтвердив, що перед країнами-учасницями ОБСЄ постає безліч проблем щодо безпеки та стабільності: існують так звані «заморожені» конфлікти, що вже тривають десятиріччями, не менш серйозними є нові конфлікти, терористичні атаки та інші прояви насильства, породжені екстремізмом й радикалізмом.

Архиєпископ Ґаллаґер зазначив, що Святий Престол стурбований «закам’янілістю сердець» в ставленні до чужинців і біженців, а також до всіх, хто стає жертвами несправедливої дискримінації через расову, статеву, мовну, або релігійну приналежність. ОБСЄ зустрічається також і з внутрішніми викликами, такими як, наприклад, дискусії щодо призначення вищих посадовців, прийняття річного бюджету, тощо.

Незважаючи на велику кількість проблем, Святий Престол, за словами його представника, вірить в Організацію з безпеки та співробітництва в Європі і вважає, що вона «може і повинна відігравати вирішальну роль у забезпеченні безпеки та стабільності на своїй території та за її межами, у вірності своїй природі та місії, як механізму регіональної безпеки».

«Довіра Святого Престолу до ОБСЄ, – вів далі доповідач, – заснована на його невпинній вірності “Євангелію миру” та його звіщуванні». Архиєпископ Ґаллаґер процитував слова Папи Павла VI, який у своєму зверненні до ООН в 1965 році зазначав, що «мир будується не лише за допомогою політики та рівноваги між владою та різними інтересами. Він будується розумом, ідеями, зусиллями на користь миру».

Секретар, відповідальний за стосунки Святого Престолу з державами, також підкреслив, що «безпека буде ефективною та тривалою тільки в тому випадку, якщо ініціативи контролю над озброєнням та запобігання й врегулювання конфліктів, що належить до завдань ОБСЄ, супроводжуватимуться ширшими відповідними досягненнями в кожному з трьох напрямків діяльності ОБСЄ».

Він зазначив, що для Святого Престолу велике значення має комплексний підхід до безпеки та всеосяжний, відкритий і прозорий діалог, що характеризує ОБСЄ. Але для реалізації комплексного підходу до безпеки необхідно, щоб основним принципом у поступі взаємостосунків між державами, і, особливо, між державами-учасницями ОБСЄ стало довір’я.

Архиєпископ Ґаллаґер пригадав також про Гельсінські угоди, які визнали загальні права та свободи людини як «важливий чинник для будування миру, справедливості та добробуту, необхідних для забезпечення розвитку дружніх взаємостосунків та співробітництва між країнами-учасницями, та всіма державами». Доповідач звернув увагу на те, що «етична філософія Гельсінських угод пов’язана з людським елементом миру та міжнародних стосунків». Він також пояснив, що саме тому Святий Престол наголошує на центральній ролі «третього виміру» діяльності ОБСЄ, що є людським виміром.

«Безпека та співпраця між державами, – підкреслив він, – можуть підтримуватися тільки в тому випадку, якщо вони засновані не на політичному та стратегічному суперництві, але на справедливості, солідарності та дотриманні загальних прав людини та основних свобод».

На завершення представник Святого престолу пригадав учасникам сесії, що всі, хто підписав Гельсінські угоди, зобов'язалися визнати загальне значення людських прав та основних свобод, і вони зобов'язані втілити в життя відповідні зобов'язання, за підтримки структур ОБСЄ, у відповідності зі своїми мандатами. Він також зазначив, що Святий Престол впевнений у тому, що ОБСЄ та її структури зосередять свою енергію, зусилля та ресурси на досягнення взятих на себе зобов'язань.