2017-02-03 12:24:00

Випробування людською справедливістю. Книга про Vatileaks2


Кілька тижнів після оприлюднення мотивувальної частини вироку ватиканського трибуналу в справі витоку в пресу конфіденційних документів, яким було засуджено двох осіб за «оприлюднення та поширення зарезервованих документів та повідомлень», побачила світ книжка «Vatileaks 2. Ватикан у випробуванні людською справедливістю». Її авторами є тодішній Директор Ватиканського Прес-Центру о. Федеріко Ломбарді, ТІ, та журналіст Массіміліано Менікетті, який висвітлював процес для Ватиканського Радіо.

У четвер, 2 лютого 2017 р., у Римі відбулася презентація цієї книжки, автори якої ставлять перед собою завдання показати, що увесь процес, проведений ватиканським судом, проходив під знаком свободи, прозорості й безсторонності. У ній детально розповідається про всі слухання, всього їх було 21, що відбувалися від 24 листопада 2015 року та привели до оголошення вироку 7 липня минулого року.

Як зазначив під час представлення о. Ломбарді, у Ватикані зустрічалося чимало людей, які сумнівалися в доцільності проведення такого процесу, однак, на його думку, його слід було провести, тому що жодна шкода для репутації не може бути важливішою від істини: «Ми вважаємо, що було справедливим пояснити й допомогти зрозуміти, що мова йде про пошук істини, хоч і з великим смиренням, адже шукання істини в людському трибуналі може мати свої обмеження… Однак, це саме те, що слід намагатися чинити. Й мені здається, що той факт, що це було зроблено й показано спроби рухатися в зазначеному напрямку з усіма можливими зобов’язаннями, є важливим свідченням також і для того, щоб зрозуміти, в якому напрямку сьогодні рухається Церква».

Ще однією з вимог для написання цієї праці була потреба представити функціонування ватиканської юридичної системи й застосування оновленого законодавства, в якому «Законом ІХ» від 11 липня 2013 р. передбачено злочин «поширення конфіденційних документів».

«Ватикан, як держава і як організація, – пояснив о. Федеріко Ломбарді, – також має такі засоби, як трибунали для звершення справедливості в рамках юридичної системи. Для нас було дуже важливим пояснити, що в цілості ватиканської дійсності як держави, насамперед протягом останніх років, відбувся суттєвий розвиток приписів та законів, що стосуються прозорості та чесності адміністрування. Й, очевидно, існують засоби, призначені для того, щоб ця законодавча система впроваджувалася в життя».

Іншим аспектом було наголосити на свободі преси у Ватикані. З одного боку, йшлося про свободу обвинувачених італійських журналістів Нуцці і Фіттіпальді, пізніше виправданих з огляду на дефект юрисдикції, яким в провину ставилося не здійснення їхньої професійної діяльності, але можливий тиск на інших осіб з метою роздобути конфіденційні документи. З іншого боку, про свободу ватиканських медіа, які без цензури висвітлювали перебіг процесу. До книги увійшли звіти журналіста Ватиканського Радіо Массіміліано Менікетті, який брав участь в усіх засіданнях та мав змогу висвітлювати все, що було сказано учасниками процесу.

«Це був процес, – розповів журналіст під час презентації книги, – який показав, насамперед, мені самому, обличчя його учасників: від обвинувачених, суддів, адвокатів до самих нас журналістів, які про нього розповідали». За його словами, існувала загроза розібрати все по частинах, щоб потім втиснути в рамки статті чи судження, а тому «зосередитися на обличчях» вимагало неабияких зусиль. «Саме цим штурвалом я керувався, разом з іншими трьома, які підкреслено в цій книзі: прозорість, гарантія свободи інформації та безсторонність ватиканської юстиції», – зазначив Массіміліано Менікетті.








All the contents on this site are copyrighted ©.