2016-12-21 12:19:00

Папа: Різдво – джерело справжньої надії


Христове Різдво – це джерело надії, гідної довіри й зрозумілої. Про це Папа Франциск говорив під час загальної аудієнції у середу, 21 грудня 2016 р., поділившись своїми думками й про те, що також і різдвяний вертеп допомагає вірним зануритися в атмосферу надії.

Святіший Отець зазначив, що відколи він розпочав катехизи, присвячені надії, досі провідником у них був пророк Ісая. «Сьогодні, коли Різдво вже недалеко, я б хотів в особливіший спосіб зупинитися над моментом, в якому, так би мовити, надія увійшла у світ з втіленням Божого Сина», – сказав він, додаючи, що також Ісая провіщав цю мить, кажучи: «Ось діва зачне і породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл» та «Вийде паросток із пня Єсея, і вітка виросте з його коріння».

За словами Наступника святого Петра, у цих словах «проглядається суть Різдва», яка полягає в тому, що «Бог сповняє обітниці, стаючи людиною», що Він «ніколи не залишає Свій народ», і започатковує «нове Царство», що «дарує людству нову надію». Але коли говоримо про надію, то часто мається на увазі щось недоступне для людини, адже те, чого надіємося, «виходить за межі наших сил і нашого погляду». Однак, «Христове Різдво, започатковуючи відкуплення», говорить нам про іншу надію, «видиму й зрозумілу», тому що вона «ґрунтується у Бозі», Який «входить у світ і дає нам сили прямувати разом з Ним вперед» до повноти життя.

«Отож, для християнина надіятися означає бути впевненим у тому, що він разом з Христом перебуває на дорозі до Отця, Який нас очікує. Надія ніколи не стоїть на місці, надія завжди прямує вперед і нас спонукає прямувати. Ця надія, яку нам дарує Вифлеємське Дитя, пропонує ціль, добру мету для теперішнього, пропонує спасіння людства, блаженство тим, які ввіряються милосердному Богові», – сказав Папа, цитуючи святого Павла, який писав, що «ми надією спасенні» й заохочуючи слухачів запитати себе: «Я ходжу в надії, чи, можливо, моє внутрішнє життя стоїть на місці?».

Далі Святіший Отець зазначив, що у християнських домівках, готуючись до Різдва, споряджають шопки. За його словами, вони «у своїй простоті», передають надію, адже «кожен з її персонажів занурений в атмосферу надії». Насамперед, місце, в якому народився Ісус. Вифлеєм – це містечко в Юдеї, де тисяча років перед тим народився Давид. Це не була столиця, а тому «Боже провидіння, що любить діяти через незначних і смиренних, віддало йому перевагу».

Далі, як зауважив Наступник святого Петра, бачимо Марію, «Матір надії», Яка «Своїм “так” відкрила Богові двері в наш світ: Її дівоче серце було сповнене надією, натхненою вірою, і Бог Її вибрав, а Вона повірила Його слову». Поряд з Нею – святий Йосиф, «потомок Єсея і Давида», який також «повірив словам ангела», й споглядаючи на Дитя в яслах, «роздумує про те, що Воно походить від Святого Духа, і що Сам Бог наказав дати Йому ім’я “Ісус”, в якому перебуває надія для кожної людини».

У вертепі, вів далі Папа, бачимо також пастухів, «які представляють смиренних та убогих, що очікували Месію». В цій Дитині вони «бачать здійснення обітниць і надіються на те, що Боже спасіння врешті прийде до кожного з них». «Той, хто покладається на власні забезпечення, насамперед, матеріальні, не очікує спасіння від Бога», – підкреслив Єпископ Риму, закликаючи слухачів добре собі затямити, що «наші забезпечення не спасуть нас», єдиним забезпеченням, що спасає, є «надія на Бога».

У шопці також присутні ангели, що звіщають про задум, «який ця Дитина здійснить»: «Слава на висотах Богові, а на землі мир людям Його уподобання». «Християнська надія виражається через прославу Бога й подяку Господеві, Який започаткував Своє царство любові, справедливості й миру», – сказав Святіший Отець, підсумовуючи:

«Дорогі браття й сестри, споглядаючи в ці дні на вертеп, готуємося до Господнього Різдва. Воно дійсно стане святом, якщо приймемо Ісуса, зерно надії, яку Бог вкладає у борозни нашої особистої й спільнотної історії. Кожне “так” Ісусові, Який надходить, є паростком надії».








All the contents on this site are copyrighted ©.