Папа: лише в Церкві і завдяки молитві Церкви ми можемо бути витривалі у вірі та у свідченні

«Сотвори у нас великодушне і вірне серце, щоб ми могли завжди служити Тобі у чесності та чистоті духа», – цими словами літургійної молитви Вселенський Архиєрей  розпочав свою проповідь під час Святої Меси, яку він очолив у неділю, 16 жовтня 2016 року, на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди канонізації 7-ох блаженних. Папа Франциск наголосив на тому, що людина неспроможна своїми власними силами вчинити своє серце вірним Господеві, яке б служило Йому у чистоті та чесності духа. Це здатний вчинити лише Бог, саме тому, ми й звертаємось до Нього із таким молитовним проханням, благаючи дару «сотворення» у нас такого серця.

Проповідник зазначив, що головною темою біблійних уривків, прочитаних цього дня під час Служби Божої, є молитва. Сім блаженних, яких Святіший Отець зарахував цього дня до святих Католицької Церкви, показують нам, що завдяки своїй молитві вони осягнути такий Божий дар і їхні серця були великодушними та вірними. Вони молились усіма своїми силами, боролись і виграли.

Глава Католицької Церкви вказав на старозавітнього пророка Мойсея як на приклад людини молитви. Яскравим епізодом Мойсеєвої молитви стала битва проти Амалика, коли пророк з піднесеними до неба руками благав у Господа допомоги. Час-до-часу, з причини втоми, його руки опускались і саме у ті моменти його народ зазнавав поразок. Тому, Арон та Хур підтримували зведені у благальній молитві руки Мойсея аж до кінцевої перемоги над ворогом. «Це стиль духовного життя, який очікує від нас Церква: не для того, щоб виграти війну, але щоб виграти мир», – наголосив Єпископ Риму, додаючи, що в біблійному уривку про Мойсея є дуже важливе повчання для кожного із нас: молитва вимагає, щоб ми один одного підтримували. Втома є неминучою, але з допомогою братів та сестер наша молитва може прямувати далі, аж поки Господь не завершить Своє діло.

Святий апостол Павло, пишучи до свого учня Тимотея, закликає його залишатись витривалим у тому, чого він навчився і в чому переконався. Але й Тимотеєві було важко виграти цю духовну битву самотужки. Папа підкреслив, що «битву» витривалості неможливо виграти без молитви і то молитви безперервної, до якої нас запрошує Христос словами: «Моліться завжди і не падайте духом» (пор. Лк. 18, 1). На переконання Святішого Отця, такою повинна бути поведінка християнина: витривалість у молитві, що є причиною витривалості у вірі та свідченні. І тут виникає запитання: «Господи, але ж як тут не втомитись? Ми ж люди…» І справді, кожен із нас втомлюється, але ми не є самотніми! Ми творимо одне Тіло, яким є Церква, руки якої є піднесені день і ніч до Господа у молитві завдяки постійній присутності у ній Воскреслого Ісуса і Його Святого Духа! «І лише в Церкві і завдяки молитві Церкви ми можемо залишатись витривалими у вірі та у свідченні», – наголосив Папа.

Далі проповідник вказав на слова з євангельського уривку: «А Бог хіба не оборонить Своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять?» (Лк. 18, 7). «Ось таємниця молитви: голосити, не втомлюватись, а коли втомишся, проси допомоги, щоб твої руки залишались зведені вгору», – мовив Глава Католицької Церкви, вказуючи на те, що саме такої молитви навчає нас Ісус Христос. Молитись – це не означає ховатись у якомусь ідеальному світі, ані втікати у фальшивий егоїстичний спокій. Навпаки, молитись – це боротись і дозволити, щоб також і Святий Дух у нас молився. Саме Він, Святий Дух, навчає нас молитись і провадить нас у молитві, вчить нас молитись як Божі діти.

На закінчення Папа Франциск зазначив, що святі є тими чоловіками та жінками, які повністю ввійшли у таємницю молитви, чоловіками та жінками, які озброїлися молитвою для боротьби, які дозволили, щоб Святий Дух молився і боровся у них. Святі – це ті, які боролись аж до кінця, боролись з усіх своїх сил, і які, дякуючи Божій допомозі, перемогли. Також і ці сім свідків, яких цього дня Вселенський Архиєрей зарахував до лику святих Католицької Церкви, у молитві провадили добру боротьбу віри і любові, залишаючись витривалими у вірі та маючи великодушне та вірне серце. «Нехай завдяки їхньому прикладові та за їхнім заступництвом, Бог вчинить також і нас чоловіками та жінками молитви, які, не втомлюючись, день і ніч взивають до Бога, які дозволяють Святому Духові молитись у нас, які моляться, підтримуючи один одного, щоб залишатись з піднесеними вгору руками, аж поки Господнє Милосердя не переможе», – закінчив свою проповідь Папа Франциск.