2016-10-05 12:23:00

Папа: Єдність з Христом спонукає до діалогу, щоб разом будувати справедливіший світ


«Нехай Бог благословить Вірменію, Грузію та Азербайджан, та супроводжує паломництво Свого святого люду в цих країнах», – побажав Папа Франциск наприкінці свого повчання з нагоди загальної аудієнції у середу, 5 жовтня 2016 р., під час якої він поділився враженнями від 16-ї Апостольської подорожі, в рамках якої наприкінці минулого тижня він відвідав Грузію та Азербайджан.

«Ця подорож була продовженням та завершенням тієї, яку я здійснив до Вірменії у червні. Таким чином, – сказав Святіший Отець, – дякуючи Богові, я зміг здійснити проект відвідин всіх цих трьох кавказьких країн, щоб скріпити Католицьку Церкву, що присутня в них, та щоб підтримати шлях цих народів до миру і братерства. Це показують також і гасла останньої подорожі: “Мир вам” – до Грузії та “Всі ми брати” – до Азербайджану».

Глава Католицької Церкви звернув увагу на той факт, що ці країни «мають дуже давнє історичне, культурне та релігійне коріння», але, одночасно, «переживають новий етап»: «У дійсності, – пояснив він, – вони обоє святкують цього року 25-річчя своєї незалежності, перебуваючи протягом доброї частини ХХ сторіччя під радянським режимом. І на цьому етапі вони зустрічають чимало труднощів у різних сферах суспільного життя».

Папа зауважив, що в цьому контексті Католицька Церква «покликана бути присутньою і близькою, особливо, через знак милосердної любові та сприяння людській особі», що вона намагається чинити «у спільності з іншими Церквами та християнськими спільнотами й у діалозі з іншими релігійними спільнотами», будучи переконаною в тому, що «Бог є Отцем усіх, а всі ми є братами й сестрами».

«У Грузії ця місія, природньо, проходить через співпрацю з православними братами, які становлять значну більшість населення. Тому, дуже важливим знаком був той факт, що коли я прибув до Тбілісі, мене в аеропорту, разом з Президентом, зустрічав також і достойний Патріарх Ілля ІІ. Зустріч з ним того ж вечора була дуже зворушливою, як також візит наступного дня до патріаршої катедри, де вшановується реліквія Христової ризи, символу єдності Церкви», – сказав Святіший Отець, зазнаючи, що ця єдність «скріплена кров’ю багатьох мучеників різних християнських конфесій». «До спільнот, що зазнають найбільше випробувань, – додав він, – належить ассирійсько-халдейська, з якою я пережив у Тбілісі насичені хвилини молитви за мир у Сирії, Іраку та на всьому Близькому Сході».

Далі Папа звернув увагу на той факт, що Свята Меса, яку він молився разом з католиками різних обрядів, присутніх у Грузії, служилася в день літургійного спомину святої Терези від Дитятка Ісуса, Небесної Покровительки місій, яка пригадує нам, що «справжня місія ніколи не є прозелітизмом, але – притяганням до Христа на основі власної єдності з Ним в молитві, адорації та конкретній милосердній любові, що є служінням Ісусові, присутньому в найменшому серед братів».

«Саме це, – вів далі Наступник святого Петра, – чинять ченці та чернці, яких я зустрів у Тбілісі, а також, пізніше, – у Баку: вони це роблять молитвою й ділами милосердя та підтримки. Я заохотив їх бути стійкими у вірі, зберігаючи пам’ять, відвагу і надію. Крім того, існують християнські родини: якою ж цінною є їхня присутність гостинності, супроводу, розпізнавання та інтегрування в спільноті!».

Як зауважив Папа, такого «стилю євангельської присутності, як засіву Божого Царства», ще більше потребує Азербайджан, «де більшість населення є мусульманським, а католиків – лише кілька сотень», які, однак, «мають добрі стосунки з усіма». «Саме тому в Баку, столиці Азербайджану, ми пережили два моменти, які віра вміє утримувати в належних стосунках: Євхаристійну жертву та міжрелігійну зустріч. Євхаристію з маленькою католицькою громадою, де Святий Дух творить гармонію між різними мовами й дає сили свідчити, а ця єдність з Христом не стає на заваді, більше того, спонукає шукати зустріч та діалог з тими, які вірять в Бога, щоб разом будувати справедливіший та братерський світ».








All the contents on this site are copyrighted ©.