Папа до суддів і прокурорів: Справедливість – перший атрибут суспільства. Ні корупції!

Здійснювати своє покликання та основну місію, якою є відновлення справедливості, без якої неможливі ні порядок, ні сталий та цілісний розвиток, ні суспільний мир, Папа Франциск закликав суддів з усього світу, зустрівшись у п’ятницю, 3 червня 2016 р., з учасниками саміту, організованого Папською Академією Суспільних Наук на тему боротьби з організованою злочинністю та торгівлею людьми.

Глава Католицької Церкви підкреслив, що хоч Церква і не повинна вмішуватися в політику, то, однак, слід пам’ятати слова блаженного Папи Павла VI, що політика – це одна з найвищих форм любові. Це означає, що Церква покликана брати участь у «високій політиці», «анґажуватися у те, щоб залишатися вірною людям», особливо в тому випадку, коли мова йде про «найдраматичніші страждання», навколо яких обертаються загальнолюдські цінності, мораль, соціальні науки та віра.

У цьому контексті Святіший Отець відзначив діяльність ПАСН, спрямовану на «захист гідності та свободи» сучасної людини, між якими – зустрічі провідників головних релігій у грудні 2014 року та мерів великих міст у липні 2015 року. «Тепер Академія скликала вас, суддів, прокурорів та чиновників, – додав він, – що походите з усього світу та маєте досвід і конкретні навики у викорінюванні торгівлі людьми та організованої злочинності».

Папа підкреслив, що взяти на себе відповідальність за власне покликання означає «почувати та проголошувати себе вільним». Від чого повинні бути вільними судді й прокурори? «Від тиску з боку урядів», від «приватних інституцій» та від «структур гріха», про які говорив святий Іван Павло ІІ, до яких також належить організована злочинність.

Зауваживши, що наслідком цієї свободи є тиск, а навіть погрози, що бути суддею та прокурором також означає ризикувати життям, Наступник святого Петра зазначив, що сміливість тих, які «бажають прямувати вперед, залишаючись вільними», заслуговує на визнання. Адже «без цієї свободи» судова влада псується та «породжує корупцію».

Далі Глава Католицької Церкви, згадавши і про рішучість ООН в здійсненні проекту звільнення людей від сучасних форм рабства, зазначив, що це вимагає залучення всього суспільства, від «верхів» до «низів», від периферії до центру, від лідерів до громад. Частиною цього є також усвідомлення суддями «власної відповідальності перед суспільством» та їхній «обмін досвідом і добрими напрацюваннями».

За словами Папи, постать судді уособлює справедливість, «як перший атрибут суспільства». І слід «відновити цей вимір», адже існує тенденція «розмивати» цю роль шляхом вищезгаданого тиску, в той час як суддя є «першою ознакою суспільства».

«Закликаю суддів здійснювати своє покликання та свою суттєву місію, вершити справедливість, без якої не існує ні порядку, ні сталого та цілісного розвитку, ні, тим більше, суспільного миру, – сказав Святіший Отець. – Без сумніву, одним із найбільших суспільних лих сучасного світу є корупція на всіх рівнях, яка послаблює будь-яке правління, послаблює представницьке народовладдя та судову діяльність. На вас, суддях, лежить обов’язок вершити справедливість».

У цьому контексті Папа звернув увагу на те, що поняття «вершити правосуддя» не означає «покарання задля покарання», але має на меті «перевиховання винуватця». «Дійсне покарання не існує без надії», – сказав він, додаючи, що «покарання, замкнуте на собі самому, яке не дає можливостей для надії, є катуванням». І саме на цьому ґрунтується позиція проти смертної кари.

Але говорячи про надію на ресоціалізацію, про зв’язок правосуддя і милосердя щодо винуватців злочинів, слід пам’ятати, що це ще більше стосується жертв злочинів проти людяності, «зранених в найінтимнішій та священній частині своєї особистості». «Судді, – наголосив Святіший Отець, – сьогодні, як ніколи раніше, покликані присвятити велику увагу потребам жертв. Саме вони є тими, хто першим потребує реабілітації та реінтеграції в суспільство».

Як зауважив Глава Католицької Церкви, жертви цих жахливих злочинів можуть змінитися, з допомогою справедливих суддів та всього суспільства вони здатні змінити своє життя, і чимало з них самі стали адвокатами, письменниками чи політиками, аби служити спільному добру. «Відомо, – додав він, – наскільки важливим є те, щоб кожна жертва віднайшла мужність говорити про те, як була жертвою, говорити про минуле, яке вона відважно перемогла, ставши тепер особою з новою якістю життя, відновленою гідністю, утвердженою свободою».

«Звершуючи правосуддя, ви покликані давати надію. Починаючи від наполегливої вдови, про яку розповідає Євангелія, закінчуючи жертвами сьогодення, всі прагнуть справедливості, як надії на те, що несправедливість, якою пронизаний цей світ, не буде остаточною дійсністю, не матиме останнього слова», – сказав Папа, звертаючись до суддів, прокурорів та юристів, заохочуючи їх «мірою своїх можливостей і допомогою Божої благодаті, здійснити прекрасні ініціативи, які облагороджують їхнє служіння людям та спільному добру».