Папа: Боже прощення не має меж

Нехай же час Великого Посту «приготує наше серце» до Божого прощення. І ми, так само як і Він, повинні прощати провини інших, «забуваючи» про них. Цією молитвою Папа Франциск закінчив проповідь під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у Ватикані у вівторок 1 березня 2016 р.

Як завжди, проповідь Святішого Отця спирається на літургійні читання і цього разу йшлось про відоме питання святого Петра, звернене до Ісуса: скільки разів потрібно прощати братові, який мене образив? (див. Мт 18,21-35). Наслідник святого Петра звернув увагу також і на читання з книги пророка Даниїла (Дан 3, 25.34-43), яке зосереджена на молитві юного Азарії, засудженого на спалення живцем, бо він відмовився поклонятися золоому ідолові. Серед полум’я Азарія призвав Боже милосердя для свого народу, а також одночасно благав прощення його гріхів. Папа підкреслив, що його молитва є правильною, адже він покладався на Божу доброту.

«Коли Господь прощає, Його прощення є настільки великим, що Він наче б ‘забув’ про наш гріх. Ми ж, навпаки, розпускаємо плітки про те, хто що зробив і чим провинився – і так протягом усієї історії, від найдавніших часів до сучасності. Чому ж воно так? Бо не маємо милосердного серця. Юнак Азарія молився до Господа: «Обходся з нами за Твоє, лагідністю і за Твоєю милістю великою спаси нас». Це заклик до милосердя Бога, щоб Він уділив прощення і спасіння та забув про наші гріхи».

Далі Папа Франциск звернувся до уривку з Євангелії від святого Матея, в якому Ісус, щоб переконати Петра, що потрібно завжди прощати, розповідає притчу про двох боржників. Перший з них, якому цар простив величезний борг, у свою чергу, не зумів бути милосердним і простити своєму слузі зовсім маленького боргу.

Його Святість пригадав, що в молитві «Отче наш» молимось: прости нам провини наші, як ми прощаємо винуватцям нашим». Це рівняння прощення. Якщо ми нездатні простити ближнім, то як Господь може простити наші гріхи? Господь хоче простити, але Він не зможе цього зробити, якщо наше серце буде замкненим і милосердя не зсоже до нього увійти.

Єпископ Риму підкреслив, що треба бути милосернимиж співчутливими і вміти прощати, а «прощення з глибини серця, яке дарує Господь Богж завжди є милосердям».

«Нехай же Великопосний час приготує наше серце , щоб отримати Боже прощення.  Коли мипрощаємо, то відкриваємо своє серце, щоб до нього ввійшло Боже милосердя і і ми отримали прощення. Всі ми маємо за просити прощення: всі! – наголосив Святіший Отець. Простімо і будемо прощені. Бідьмо милосерними з ближніми і відчуємо милосердя Бога, Який прощає «забуваючи» наші гріхи.