2016-02-16 10:53:00

Папа до індіанців: Простіть, браття, сучасний світ потребує вас!


«Сучасний світ, обтяжений прагматизмом, потребує наново навчитися цінності безкорисливості!» – наголосив Папа Франциск під час проповіді в Сан-Крістобаль-де-Лас-Касас в південномексиканському штаті Ч’япас, очолюючи Святу Месу, на яку зібралися представники спільнот автохтонних народів Мексики. Штат Ч’япас, обраний місцем проведення цієї зустрічі, не зважаючи на великі природні ресурси, досі залишається найбіднішим в країні. А щоб потрапити туди, Глава Католицької Церкви був змушений здійснити понад півторагодинний переліт зі столиці, подолавши 740 кілометрів.

Коли готувалася ця подорож, Папа поставив організаторам дві умови: відвідини санктуарію Матері Божої в Ґвадалупе та проведення зустрічей і богослужінь в дієцезіях, де ще не ступала нога його попередників. Пригадаємо, що цю країну 5 разів відвідав святий Іван Павло ІІ, а у 2012 році – Венедикт XVI. Якщо не брати до уваги протокольних зустрічей в столиці, то єдиним винятком у згаданому проханні стала столиця штату Ч’япас місто Тукстла-Ґутьєррес, бо лише в цьому місті є аеропорт, який міг прийняти літак зі Святішим Отцем.

В аеропорту Наступник святого Петра відразу пересів до гелікоптера, який подолавши чергові 50 кілометрів повітряного шляху, прибув до міста Сан-Крістобаль-де-Лас-Касас, яке було обране місцем зустрічі з тубільними народами. Зазначимо, що індіанців нараховується приблизно 15 мільйонів з-поміж 120 мільйонів всього населення країни. А в згаданій місцевості приблизно 35% населення послуговується виключно тубільними мовами, тож під час Євхаристійного богослужіння, яке відслужено іспанською мовою, багато частин прозвучали місцевими мовами, зокрема, читання зі Святого Письма, молитви під час освячення та молитва «Отче наш».

Перед завершенням богослуження Святіший Отець отримав у подарунок примірники Біблії, перекладені мовами цоціль та цельталь, якими сьогодні спілкуються приблизно 350 тисяч потомків древнього племені майя, які також найчастіше звучали під час цієї Святої Меси.

«Господній закон – досконалий, він підбадьорює душу», – цими словами 19 Псалма, сказаними місцевою мовою, Папа Франциск розпочав свою проповідь, вказуючи на те, що псалмоспівець перераховує наслідки, які цей закон спричиняє в тому, хто його приймає та йде за ним: підбадьорює душу, вчиняє мудрим простого, викликає радість серця, стає світлом, що освічує шлях.

Цей закон був даний через Мойсея народові, що «зазнав рабство й деспотизм фараона, зазнав страждань та знущань» для того, щоб «допомогти йому жити в свободі, до якої його було покликано». «Я бачив пригноблення, я почув волання, я пізнав його смуток», – говорить Господь. «У цьому, – зауважив Наступник святого Петра, – об’являється обличчя нашого Бога, обличчя Отця, Який страждає перед лицем болю, зневаги та несправедливості в житті Його дітей, а Його слово, Його закон стає символом радості, мудрості та світла».

Як зауважив проповідник, ця дійсність, цей довід знаходить відгомін у священній книзі одного з місцевих народів «Popol Vuh», в якій читаємо: «Світанок простягається над зібраними племенами. Сонце оздоровило обличчя землі». «У цих словах, – сказав Папа, – бачимо прагнення до жити в умовах свободи, тугу, яка має присмак обітованої землі, де вилучені з обігу утиски, зловживання та деградація. У серці людини та в пам’яті численних наших народів вписане прагнення землі, бажання часу, коли зневага буде подолана братерством, несправедливість – солідарністю а насильство – миром».

За словами Святішого Отця, Господь Бог не лише «поділяє це прагнення», але саме Він «викликав та викликає його, давши нам Свого Сина Ісуса Христа», в Якому бачимо «солідарність Отця, що крокує поряд із нами». У Ньому бачимо втілення «цього досконалого закону», що став «Дорогою, Істиною і Життям» для того, щоб «останнє слово не було за темрявою, і щоб світанок не переставав приходити в життя Його дітей».

«Різними способами і в різних формах проявлялося бажання змусити замовкнути та викорінити це прагнення, різними способами здійснювалися намагання знечулити душу, різними формами пробували приспати, ввести в летаргію життя наших дітей та молоді, нав’язуючи думку, що нічого неможливо змінити і що все це – лише неможливі для здійснення мрії», – вів далі Папа, зазначаючи, що перед обличчям цих спроб також і створіння підносить свій голос, протестуючи проти зла, спричиненого безвідповідальним використанням дібр, які Бог вклав у землю.

Зазначивши, що «екологічні виклики, які переживаємо та їхнє людське коріння» стосуються всіх і що «перед обличчям чи не найбільшої кризи довкілля в історії» ми вже «не можемо вдавати, що нічого не діється», Наступник святого Петра додав, що саме представники індіанських народів можуть багато чого навчити людство. «Ваші народи, – сказав він, цитуючи документ Конференції Єпископатів Латинської Америки, – вміють творити гармонійні стосунки з природою, які шанують її, як джерело поживи, спільний дім та вівтар людської взаємності».

«Однак, – з болем визнав Єпископ Риму, – дуже часто, структурно і систематично, ваші народи зустріли нерозуміння та були виключені з суспільства. Дехто вважав нижчими їхні цінності, культуру й традиції. Інші, запаморочені владою, грошолюбством і законами ринку, пограбували їх або зреалізували проекти, які забруднили їхній простір. Як же ж це сумно! Як же ж корисно було би для кожного з нас зробити іспит сумління та навчитися вимовляти: прости! Простіть, браття! Сучасний світ, пограбований культурою відходів, потребує вас!» – наголосив Святіший Отець, звертаючись до представників тубільних народів Америки.

Папа наголосив, що серед культури, «яка намагається скасувати все багатство, ознаки та відмінності культур» прямуючи до «одноманітного світу», сучасна молодь «потребує не втратити мудрість похилих віком». «Сучасний світ, опанований прагматизмом, потребує наново навчитися цінності безкорисливості», – додав він.








All the contents on this site are copyrighted ©.