Святий Іван Павло ІІ та Святіший Отець Франциск: Папи Милосердя

У четвер, 22 жовтня 2015 р., припадає літургійний спомин святого Папи Івана Павло ІІ, якого Вселенський Архиєрей Франциск канонізував 27 квітня минулого року разом зі святим Іваном ХХІІІ. Від самісінького ранку численні вірні збираються при гробі святого Івана Павла ІІ в базиліці святого Петра у Ватикані, щоб скласти йому подяку та просити про заступництво.

Папа Войтила, один із найбільше люблених Єпископів Риму в історії Церкви, був, зокрема, «Папою сім’ї», «Папою молоді» та відзначався особливою набожністю до Божого Милосердя, що споріднює його з теперішнім Наступником святого Петра Франциском. В інтерв’ю для Радіо Ватикану о. Славомір Одер, який провадив канонізаційний процес Івана Павла ІІ, поділився своїми думками про духовну спадщину Папи-поляка та про його зв’язок із сьогоднішнім Єпископом Риму.

«Не бійтеся, відчиніть навстіж двері для Христа», – ці слова є немовби підсумком всього вчення святого Івана Павла ІІ і саме в їхньому світлі журналіст запитував: що постать цього святого говорить сучасній людині? Монсеньйор Одер відповів, що ці слова дійсно можна вважати заповітом Папи Войтили. Він зазначив, що під час канонізаційного процесу, під час заходів, приурочених пам’яті святого Папи, цей вислів повторювано найчастіше.

«Це слова, – сказав о. Славомір, – які заохочують нас переживати актуальний момент, як нагоду відплисти на глибінь, прожити життя з великодушністю, не вдовольняючись посередністю, але маючи сміливість приймати зобов’язуючі рішення, усвідомлюючи, що Господь з нами і підтримує нас на нашій дорозі».

У контексті наближення Ювілею Милосердя священик вказав на послідовність між двома Наступниками святого Петра – Іваном Павлом ІІ та Франциском, зазначаючи, що їхнє сприйняття дійсності Божого милосердя ґрунтується на особистому досвіді, який виливається у послання: «Людина потребує Господа Бога та Його милосердя». Це усвідомлення необхідності Божого милосердя, на його думку, походить із безпосереднього контакту з Божим людом. Це також – характерна ознака цих Римських Архиєреїв, які дійсно є «народними Папами», що стали популярними саме перебуваючи поряд з людьми, які потребують відчувати сповнену любові близькість, любов пастиря не лише на словах, але через дійсну батьківську присутність.