Папа: Все, що я говорив, ґрунтується на соціальній доктрині Церкви

Як Папа прокоментує звинувачення у «лівизні» своїх поглядів? Чи розкаявся Фідель Кастро за переслідування Церкви? Чому в короткому часі відбулося вже три Апостольські подорожі на Кубу? На ці та інші запитання відповів Святіший Отець, спілкуючись з журналістами під час перельоту з Куби до США, підбивши підсумки першого етапу своєї Х Апостольської подорожі.

Перше запитання стосувалося ставлення Папи до ембарго, впровадженого Сполученими Штатами щодо Куби і чи буде він заторкувати цю тему, виступаючи в Конгресі, на що Глава Католицької Церкви відповів, що це питання є частиною переговорів, які відбуваються в публічній сфері й обидві сторони заявили, що працюватимуть в напрямку відновлення добрих стосунків. «Моїм побажанням, – сказав він, – є, щоб було досягнуто добрий результат щодо цього, досягнуто згоди, яка задовольнить сторони». А щодо ставлення Апостольської Столиці до ембарго, Папа зробив посилання на соціальну доктрину Церкви, яка чітко все пояснює. У Конгресі ж він має намір говорити «в загальному, на тему двосторонніх та багатосторонніх стосунків, як знаку поступу».

Чи Святіший Отець хотів зустрітися з дисидентами і що він би їм сказав? Таким було наступне запитання, на що Папа відповів, що йому подобається зустрічатися з усіма людьми. А щодо цього конкретного випадку, то аудієнція з дисидентами не була запланована, як також і з іншими групами, які про це просили, серед яких – навіть Глави держав, адже це був візит до конкретної країни. Святіший Отець розповів, що Апостольська нунціатура запросила кількох цих осіб, щоб привітатися з ним під час приїзду до катедри в Гавані, і він вітався з тими, що були присутні, але ніхто з них не представився дисидентом.

Відповідаючи на схоже запитання, яке стосувалося заанґажування Церкви у відновлення політичних свобод в країні, Наступник святого Петра пригадав, що Церква на Кубі доклала чимало зусиль для опрацювання списків в’язнів, які повинні отримати помилування, і вже було звільнено понад дві тисячі осіб, і ця праця триває й надалі.

Пригадавши, що під час десятиліть правління Фіделя Кастро кубинська Церква зазнала чимало страждань, інша журналістка запитували, чи під час зустрічі з ним Папа зауважив в ньому ознаки покаяння? «Покаяння – це дуже внутрішня справа, це питання сумління» – відповів Папа, зазначивши, що про згадане минуле вони не говорили.

У світлі того, що думки Святішого Отця, його заяви про несправедливість існуючої економічної системи, про загрози знищення планети, торгівлю зброєю, тощо, для багатьох є незручними, зачіпаючи їхні інтереси, дехто заявляє, що він є «комуністом», а іноді навіть «некатолицьким», італійський журналіст просив Папу поділитися своїми думками щодо цього.

Свою відповідь Наступник святого Петра розпочав із жарту, переповівши розповідь одного кардинала, до якого прийшла побожна жіночка, запитуючи про те, чи справді у Біблії написано про антихриста. Коли ж вона запитала, чи антихрист є антипапою, згаданий кардинал запитав, чому це її цікавить, то вона сказала: «Я впевнена, що Папа Франциск є антипапою, бо не носить червоних мештів!..». Повертаючись до запитання, Святіший Отець зазначив, що є «впевненим у тому, що не сказав нічого такого, чого немає в соціальній доктрині Церкви». Натомість, звинувачення у «комуністичності» є помилковою інтерпретацією його слів. «Якщо потрібно, щоб я проказав Символ Віри, то я готовий це зробити», – додав він.

Чому, критикуючи ліберальний капіталізм, Папа вживав суворих слів, а критика комуністичної системи під час відвідин Куби була не такою суворою? Про це запитував французький журналіст, на що Святіший Отець відповів, що про «речі, які слід виправити, він говорив чітко». З іншого боку, ця подорож була «дуже душпастирською», тому він користувався відповідною мовою, завданням якої було заохочення до діалогу та оживлення надії.

У світлі того, що «лікар відвідує хворого, а не здорового», останнє запитання стосувалося того, чи той факт, що протягом менше, ніж двадцяти років на Кубі побувало троє Римських архиєреїв, «вказує на якусь особливу недугу Куби»? Святіший Отець заперечив цю думку, пригадавши, що святий Іван Павло ІІ відвідував багато країн, включаючи і ті, які були агресивними проти Церкви. Венедикт XVI здійснив свої відвідини в рамках нормального перебігу свого служіння. «А мій візит вийшов дещо випадковим», – сказав Папа Франциск, пояснивши, що рішення прибути до США з Куби зродилося у світлі відновлення стосунків між двома країнами. «Існує багато країн, які відвідували попередні Папи, а деякі з них я також відвідав», – додав він, ще раз підкресливши, що це не є вказівкою на якісь «особливі недуги».