Папа Франциск: Ким є Ісус для мене?

Христос не є додатком до нашого життя, але незамінною поживою. Саме Він надає сенсу нашому життю. На цьому наголосив Папа Франциск перед молитвою «Ангел Господній» у неділю 23 серпня 2015 року.

Роздумуючи над літургійними текстами, які в неділю читались у храмах римо-католицької Церкви, Святіший Отець звернувся до останньої частини шостого розділу Євангелії від святого Івана, де йд     е мова про слова Ісуса, про те, що Він є Хлібом життя. Це слова, які Він виголосив наступного дня після чудесного помноження хлібів та риб.

«Наприкінці цієї проповіді згас великий ентузіазм попереднього дня, бо Ісус сказав, що Він є Хлібом, що зійшов з неба, і що Він дасть Своє тіло, як поживу і кров, як напій, ясно посилаючись на жертву Свого життя, – сказав Папа. – Ці слова викликали розчарування серед людей, які вважали, що вони не гідні Месії, непереконливі. Деякі бачили Ісуса як Месію, який повинен говорити і діяти таким чином, аби забезпечити успіх Своїй місії, і то негайно! Але вони помилялись саме в цьому – у способі розуміння посланництва Месії! Навіть учні не змогли прийняти занепокоюючу мову Вчителя. І євангельський уривок вказує на їхні труднощі: "Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» (Ів 6.60)

На думку Святішого Отця, учні дуже добре зрозуміли слова Ісуса. Настільки добре, що не бажали до них прислухатись, бо це привело в кризу склад їхніх думок.  Папа Франциск зазначив, що слова Ісуса завжди мають такий ефект, також і для нас, наприклад, перед обличчям світського духу, світськості.

«Але Ісус дає ключ до подолання цих труднощів – ключ, що складається з трьох елементів, – сказав Його Святість. По-перше, Його Божественне походження: Він зійшов з небес і піднесеться туди, "де був спочатку" (Ів 6, 62). По-друге, Його слова можуть бути зрозумілі тільки за допомогою Святого Духа, Який "оживляє" (Ів 6, 63). Саме Святий Дух дає нам можливість добре зрозуміти Ісуса. По-третє, реальною причиною для нерозуміння Його слів є відсутність віри: "Деякі з вас, однак не вірують" (Ів 6, 64), – говорить Ісус. Справді, з того часу "численні з його учнів відступилися від нього" (Ів 6, 66). У відповідь на таке відступництво Ісус не відкликає і не пом'якшує Своїх слів, навпаки, примушує їх зробити чіткий вибір: або бути з Ним, або відокремитися від Нього, і каже Дванадцятьом (тобто апостолам): "Невже й ви бажаєте відступитись?" (Ів 6, 67).

Папа зазначив, що для Петра це було нагодою для визнання віри від імені апостолів: «Господи, а до кого ж іти нам? Це у тебе – слова життя вічного» (Ів 6,68). Він не говорить, куди підемо, але до кого підемо? Основна проблема не полягає в тому, щоби відійти чи залишити розпочате діло, але – до кого йти. На основі питання Петра, розуміємо, що вірність Богові є питанням вірності особі, з якою вирішуємо прямувати тим самим шляхом. Цією дорогою є Ісус. Ніщо в цьому світі не спроможне задовольнити наше прагнення вічності. Ми потребуємо Ісуса, перебування з Ним, потребуємо живитись біля Його Євхаристійного стола, живитись Його словами вічного життя. Христос не є додатком до нашого життя – Він «хліб живий», незамінна пожива. Саме Він надає сенсу нашому життю.
Наприкінці роздумувань Папа Франциск запросив десятки тисяч вірних, зібраних на площі святого Петра, на хвилинку у глибині серця замислитись  над тим,  Ким є Ісус для них? Тільки ім’ям чи ідеєю, а може лише історичним персонажем? Або насправді  Особою, Яку любимо, Яка віддала Своє життя за нас і прямує поруч із кожним з нас.

«Нехай же Пречиста  Діва Марія допоможе нам завжди прямувати до Ісуса, щоб пізнати свободу, яку Він нам  і яка дозволяє нам очистити прийняті рішення від накипу зісвітчення і страхів», – сказав Святіший Отець та уділив своє Апостольське благословення.