Ізраїль: 60 років єврейськомовного католицького душпастирства

Вже 60 років Католицька Церква здійснює регулярне душпастирство єврейською мовою. До 1955 року жодна католицька громада не вживала у своїй літургії цю мову, а потреба розвитку такого душпастирства виникла в контексті заснування сучасної Ізраїльської держави та напливу до країни етнічних євреїв, які прийняли католицьку віру. Це була перша в історії сучасної католицької Церкви громада, яка послуговується єврейською мовою.

Про це пригадує о. Давид Нойєгаус, ТІ, Вікарій Латинського Патріарха Єрусалиму для єврейськомовних вірних у посланні, оприлюдненому з нагоди літургійного спомину святої Едіт Штайн, бенедиктинки єврейського походження, яка загинула у нацистському концтаборі. Отцеві Давидові підпорядковуються етнічні євреї, що, як і він, прийняли католицьку віру та сьогодні проживають на території Ізраїлю.

У посланні також пригадується, що новий розділ в історії згаданого душпастирства розпочався із Другим Ватиканським Собором. Католики Ізраїлю стали упривілейованим суб’єктом започаткованого ним католицько-юдейського діалогу. Одночасно, в контексті поглиблення конфлікту між Ізраїлем та арабським світом, єврейськомовні католики відчувають покликання давати свідчення примирення, будучи також мостом між єврейським світом та арабськими християнами, які мають давню і тривалу традицію віри.

В інтерв’ю для Радіо Ватикану о. Давид розповів, що сьогодні одним із головних викликів, що стоїть перед очолюваною ним спільнотою, є секуляризація молоді, яка, парадоксально, веде до формального навернення на юдаїзм з метою асиміляції з рештою суспільства.

«Вони навертаються на юдаїзм, але не для того, щоб бути практикуючими, а лише з метою уподібнитися до більшості. Вони приймають світську культуру, позбавлену посилання на релігійність, бо саме в такій культурі живе більшість їхніх колег, сусідів і друзів. Мова йде про молодь, яка виховалася у християнських родинах, але під впливом школи та служби в армії інтегрується із зісвітченим суспільством. Але для того, щоби повністю стати членами цього суспільства, вони повинні зробити ще один крок: навернутися на юдаїзм. Зазвичай, це стається під час військової служби. Саме тоді вони найчастіше чують: Якщо хочеш бути таким, як ми, мусиш зректися християнства, яке чуже нашому суспільству. Це головна проблема, з якою змагається наша молодь», – розповів вікарій латинського Єрусалимського патріархату для єврейськомовних вірних.

Іншою нагодою для віровідступництва, про яку згадав душпастир, є змішані подружжя, оскільки євреї не одружуються з тими, хто не належить до їхньої релігії.