2015-08-14 09:33:00

«Хто вірує – той ніколи не самотній». Читання з енцикліки про віру (25)


Згадкою про «Блаженну, яка увірувала», тобто, про Пресвяту Богородицю і молитвою до Неї завершується енцикліка «Lumen Fidei» (Світло віри), працю над якою розпочинав Папа Венедикт XVI, а завершував Святіший Отець Франциск, і яка побачила світ два роки тому в липні.

«У притчі про сіяча, – зазначає Папа, – святий Лука наводить слова, якими Ісус пояснює значення “доброго ґрунту”: ‘Це ті, що чувши слово серцем щирим і добрим, його зберігають і дають плід у терпінні’ (Лк 8,15). У контексті Євангелії від Луки, згадка про щире і добре серце стосовно вислуханого і збереженого Слова є виразним описом віри Пречистої Діви Марії». Адже сам євангелист розповідає про Неї, як про Ту, Яка «зберігала у Своєму серці усе те, що чула та бачила». Таким чином, Мати Господа є «досконалою іконою віри», про яку свята Єлизавета говорить: «Блаженна та, що увірувала».

У Пречистій Діві Марії «сповняється довга історія віри Старого Заповіту», в якій знаходимо згадку про численних вірних жінок, починаючи від Сари. А коли прийшла «повнота часів», то «Слово Боже звернулося до Марії і Вона прийняла його до Свого серця повнотою Своєї істоти, так що Воно у Ній прийняло тіло й народилося, як світло народів». В Ісусовій Матері «віра виявилася повною плодів», а Вона сама «здійснила паломництво віри, йдучи за Своїм Сином» (п. 58).

Підсумовуючи, Святіший Отець вказує на те, що Пречиста Діва Марія, з огляду на особливий зв’язок з Ісусом, «тісно пов’язана з тим, у що ми віримо». «У дівственному зачатті Марії, – пояснює він, – вбачаємо ясний знак Христового Богосинівства. Відвічний початок Христа – в Отці, Він – Син у повному й неповторному значенні, тому народжується в часі без втручання чоловіка. Як Син, Ісус може принести світові новий початок і нове світло, повноту вірної любові Бога, Який віддає Себе в людські руки. З іншого боку, справжнє материнство Марії забезпечило Божому Синові справжню людську історію, справжню плоть, в якій Він помре на хресті та воскресне з мертвих. Марія супроводжуватиме Його аж до хреста (пор. Ів 19,25), звідки Її материнство пошириться на кожного учня Її Сина (пор. Ів 19,26-27)» (п. 59).

Енцикліка «Світло віри» завершується молитвою до «Матері Церкви і Матері нашої віри»: «Підтримай, о Мати, нашу віру! Відкрий наш слух на Боже слово, щоби ми розпізнали Божий голос та Його покликання. Пробуди в нас бажання наслідувати Його кроки, вийшовши з нашої землі та приймаючи Його обітницю. Допоможи нам дозволити на те, аби Він доторкнувся до нас Своєю любов’ю, щоби ми могли доторкнутися до Нього з вірою. Допоможи нам повністю ввіритися Йому, повірити в Його любов, особливо, під час випробувань і хреста, коли наша віра покликана дозрівати. Посій у нашій вірі радість Воскреслого. Пригадуй нам, що той, хто вірує, ніколи не є самотнім. Навчи нас дивитися очима Ісуса, щоби Він був світлом на нашому шляху. І щоб це світло віри постійно зростало у нас, доки прийде отой незахідній день, яким є сам Христос, Твій Син і наш Господь» (п. 60).








All the contents on this site are copyrighted ©.