Повчання Папи Франциска – компас для вихователів (59)

Так, насправді повчання Папи Франциска є компасом для католицьких вчителів, вихователів, батьків – чи це книжка «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн», в яку ввійшли його конференції ще перед вибором на Папу, чи його теперішні промови, звернення, заклики.

Сьогодні далі перегорнемо декілька сторінок згаданої книжки кардинала Берґольйо, в якій він вказує на тернисті проблеми наших часів та висвітлює шляхи до їх подолання.

Наступний розділ має назву: «Народ – це нерозривність спільної історії». Для того, щоб усвідомити ідентичність народу архиєпископ-митрополит Буенос-Айреса користується епічною поемою «Мартін Ф’єрро», опублікованою 1872 року поетом Хосе Ернандесом. Варто зробити короткий відступ щодо цього твору, маловідомого в Україні.

В поемі оспіваний ґаучо Мартін Ф’єрро, народний герой, який втілює в собі найвище уявлення народу про себе самого. А в основних моментах його досвід – досвід окремої людини – зводиться до степеня всенародного досвіду. Український переклад поеми «Мартін Ф’єрро» був зроблений у 70-ті роки минулого сторіччя в Буенос-Айресі, але виданий невеликим тиражем. А ґаучо – це кінний пастух-наїзник в пампах – латиноамериканському степах субтропічного поясу. У ХІХ сторіччі ґаучо, які вели напівкочове життя, становили більшість населення пампи. Вони відіграли важливу роль у заселенні Аргентини й Уругваю, у війнах за незалежність, у розвитку культури.

Чи може бути важливим для нас історичний досвід далекої Аргентини, формування її національної ідентичності? Кардинал Берґольйо пише: «Нам властива небезпечна тенденція вважати, що все починається сьогодні, від нас, забуваючи, що ніщо не народжується з гарбуза, ані не падає з неба, немов метеорит. Якщо ми не навчимось признати і прийняти як наші власні помилки й успіхи минулого, які започаткували позитивні та негативні аспекти сучасності, ми будемо приречені на постійне повторення того ж самого. Що більше, якщо перериваємо наш зв’язок з минулим, то це ж саме робимо також і з майбутнім».

Цими словами закінчимо, які, як здається звернені саме до нас і до нашої історичної ситуації, закінчуємо  перегляд книжки Папи Франциска, щоб повернутись до неї наступного вівторка.