2015-05-13 10:38:00

Папа: Карітас – не просто гуманітарна організація, але – свідчення Христа


«Той, хто здійснює місію Карітасу, той не є просто виконавцем, але – свідком Христа», – наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди відкриття ХХ Генеральної Асамблеї «Caritas Internationalis», яку він очолив у вівторок, 12 травня 2015 р., ввечері, в базиліці Святого Петра у Ватикані.

Коментуючи біблійну розповідь про те, як апостоли Павло і Сила були покарані бичуванням та вкинені до в’язниці у Филиппах, але вночі зчинився землетрус і відчинилися всі двері, через що наглядач хотів вчинити самогубство, але стриманий Павлом здобув ласку навернення, Святіший Отець звернув увагу на те, що цей чоловік відразу вчинив «суттєві кроки шляху віри та спасіння». Тобто, «разом із рідними вислухав Боже слово, обмив рани Павла та Сили, прийняв Хрищення з усіма домашніми і запросив Павла та Силу до свого дому, приготував їм трапезу».

«Звіщуване та увіруване Євангеліє спонукає вмивати ноги й рани страждаючим та приготовляти для них трапезу. Простота жестів, де прийняття Божого слова та таїнства Хрищення супроводжується прийняттям ближнього, так ніби мова йде про один-єдиний жест: прийняти Бога і ближнього, прийняти ближнього завдяки Божій благодаті, прийняти Бога і засвідчити це служінням ближньому. Слово, Святі Тайни та служіння посилаються одні на одних і взаєможивляться, як можемо побачити це вже в цих свідченнях первісної Церкви. В цьому жесті можемо розгледіти повноту покликання Карітасу», – наголосив Наступник святого Петра.

У цьому контексті Глава Католицької Церкви зауважив, що Карітас є дійсністю Церкви, яка присутня в усіх частинах світу, унаявнюючи те, що діялося у перших віках християнства. Саме прийняття, за його словами, є коренем всієї діяльності Карітасу, і без цього коріння «Карітас вмирає». А оскільки оце прийняття «особисто здійснюється» кожним членом, який «служить в ім’я Христове», запобігає тому, щоби це служіння применшувалося до «простої гуманітарної організації». «А Карітас кожної місцевої Церкви, навіть найменшої, – додав Папа, – є однаковим: не існує великих і малих Карітасів, всі є однаковими».

«Той, хто здійснює місію Карітасу, не є простим виконавцем, але, властиво, Христовим свідком. Людиною, яка шукає Христа і дозволяє Христові знайти себе, людиною, яка любить у дусі Христа, тобто, в дусі безкорисливості і дарування. І всі наші стратегії й плани залишатимуться порожніми, якщо не носитимемо в собі цієї любові», – наголосив Святіший Отець.

Коментуючи нещодавню кампанію Карітас «Один людський рід: поживу для всіх», Наступник святого Петра наголосив, що «на планеті є достатньо поживи для всіх, але, здається, бракує волі розділити її з усіма». Важливим є також дбання про те, щоб «навколишнє середовище не нищилося, але могло родити цю поживу».

Повертаючись до образу «приготування трапези», про який йшлося у згаданому уривкові з Діянь Апостолів, зазначивши, що «Карітас накриває численні столи для тих, які голодують», а «Бог приготовляє нам Євхаристійну трапезу», Папа скерував свою думку до тих, «братів і сестер християн, які насильницьким способом були позбавлені як поживи для тіла, так і для душі», вигнані зі своїх домівок та храмів. «Знову закликаю не забувати про цих людей та цю неприйнятну несправедливість», – наголосив він.








All the contents on this site are copyrighted ©.