Папа: Ісус-Добрий Пастир – найбільший дарунок Бога-Отця

«Нехай же Пресвята Марія випросить для мене, для єпископів та священиків усього світу, благодать служити святого Божому людові радісним проповідуванням Євангелія, святим звершуванням Святих Тайн та терпеливим і лагідним душпастирським проводом», – із цим проханням до Пречистої Діви Марії Папа Франциск звернувся перед проказуванням молитви «Царице Неба» у неділю, 26 квітня 2015 року.

Цього дня Єпископ Риму висвятив нових священиків для своєї дієцезії та деяких чернечих спільнот, і з цієї нагоди він запросив двох новопресвітерів стати обабіч нього та з вікна робочого кабінету в Апостольському палаці привітати паломників і подякувати вірним за молитви.

У своєму повчанні, виголошеному перед проказуванням Богородичної молитви, Святіший Отець зазначив, що Неділя Доброго Пастиря «щороку запрошує» наново відкривати для себе «визначення, яким Ісус охарактеризував Себе Самого, відчитуючи його у світлі Його страстей, смерті й воскресіння». Спаситель навчав, що «добрий пастир життя своє кладе за овець», що й здійснилося, коли Христос у добровільному послусі волі Отця приніс Себе в жертву на хресті.

«У відкритому протиставленні до поганих пастирів, Ісус представляється, як істинний і єдиний пастир Свого люду: поганий пастир думає про себе самого та визискує овець, добрий пастир думає про овець і жертвує собою самим, – зауважив Наступник святого Петра. – На відміну від найманця, Христос-Пастир є турботливим провідником, що бере участь в житті Свого стада, не шукає інших інтересів, не має інших амбіцій, як лише провадити, годувати і захищати Своїх овець. І все це – найвищою ціною, жертвою Свого життя».

За словами Папи, у постаті Ісуса-Доброго Пастиря ми споглядаємо Божу турботу про кожного з нас, адже Він ніколи не залишає нас самим. Даючи нам Ісуса, як доброго пастиря, Який віддав на нас Своє життя, «Отець подарував нам найбільше і найцінніше з того, що міг нам дати». І ця любов є «найбільшою та найчистішою», адже не продиктована жодною потребою, не обумовлена жодним обрахунком, не викликана бажанням взаємності.

«Перед обличчям цієї Божої любові ми відчуваємо безмежну радість та відкриваємо своє серце на вдячність за все те, що ми безкорисливо отримали», – підсумував Святіший Отець, додаючи, що «споглядати й дякувати не вистачить», потрібно також «наслідувати Доброго Пастиря», що особливо стосується тих, які мають у Церкві завдання провідників.