Папа Франциск: Або ми є людьми, які люблять, або – лицемірами

Християнин не має альтернативних шляхів: якщо не дозволяє, щоб Боже милосердя до нього доторкнулось і якщо, у свою чергу, за прикладом святих, не любить своїх ближніх, то стає лицеміром і замість того, щоб чинити добро, стає тим, який руйнує та знищує. Такою була провідна думка Святішого Отця Франциска у проповіді під час ранішньої Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 12 березня 2015 року.

Проповідник пригадав, що в історії спасіння бачимо, як Господь встановлює зв’язок із людьми: спершу – через пророків, потім – через святих. Проте, часто, незважаючи на Божу ініціативу, через людську поведінку історія спасіння позначена лицемірством та невірністю. У словах пророка Єремії з біблійного уривку, що був прочитаний під час того Євхаристійного богослужіння, чуємо голос самого Господа Бога, Який із смутком стверджує, що вибраний народ, незважаючи на те, що отримав так багато благодатей та дарів, став невірним. Всевишній немов плаче над Своїм народом, адже ж Він так сильно полюбив Свій вибраний люд, який відповідає на любов невірністю.

Папа зазначив, що ми часто чинимо не Божу, а свою волю, і тому наше серце стає черствим, закам’янілим. У таке серце Боже слово просто не може ввійти. Тому такий народ віддаляється від Бога. Дуже часто наше особиста історія стає подібною: наше серце черствіє і не здатне прийняти Господніх слів. Тому, Вселенський Отець заохотив кожного із нас, зокрема, у ці дні Великого Посту, запитати себе: «А я слухаю слова Господа Бога, чи може чиню власну волю, лише те, що я бажаю і що мені подобається?»

Далі Єпископ Риму прокоментував євангельський уривок, призначений літургією на цей день, де також розповідалось про закам’янілі людські серця. Христос вигнав біса із німого чоловіка, після чого цей почав розмовляти, а за це Його звинувачують, мовляв Він виганяє бісів ім’ям бісівського князя. Часто подібні ситуації траплялися й у Церкві: скільки святих були названі єретиками і скільки написаних ними книг було заборонено читати, бо сучасні їм фарисеї, далекі від Божої любові, вважали, що це несумісне із церковними законами. А сьогодні багато тих, кого переслідували, кого називали єретиками, чиї книжки забороняли – блаженні і святі Католицької Церкви. Папа подав у приклад святу Жанну Д’Арк та блаженного Розміні.

Закінчуючи проповідь, Вселенський Архиєрей наголосив на тому, що історія Бога та Його народу позначена тим, що Творець посилав у світ Своїх посланців, спершу – пророків, потім – святих, щоб звіщали людям Його любов, які б сказали усім, що Господь їх любить. Сьогодні саме святі є рушійною силою Церкви, вони – це люди, які не бояться дозволити Божому милосердю їх доторкнутись. Святі – це ті чоловіки та жінки, які знають біду, які пережили багато життєвих труднощів, які супроводять зблизька Божий народ. Для християнина немає дороги посередині: або ти на дорозі любові, або на дорозі лицемірства; або ти дозволяєш Божому милосердю доторкнутись до тебе, або ти чиниш власну волю. «Хто не зі Мною, той проти Мене», – навчає Христос. Тому, або ти святий, тобто, на дорозі святості, або на іншому шляху, який не провадить до Господа.