Папи миру. Спадщина святих Івана ХХІІІ й Івана Павла ІІ та Папа Франциск (6)
З великим полегшенням у Ватикані та у світі прийняли вістку про завершення Карибської
кризи, яка поставила людство над прірвою ядерної війни. Полегшення і задоволення відчув
святий Папа Іван ХХІІІ, побачивши, що його заклики до миру принесли результат.
Саме
дбання про мирне співжиття між людьми і народами було однією із спонук Другого Ватиканського
Собору, про що свідчить інавгураційна проповідь Папи Ронкаллі. А після драматичних
подій Карибської кризи у нього ще більше зросло усвідомлення невідкладності заанґажування
у справу миру всіх людей доброї волі. З цього усвідомлення через пів року після згаданих
подій зродилася енцикліка «Мир на землі», яка виявилася немовби духовним заповітом
Святішого Отця, який через два місяці відійшов по вічну нагороду.
Одним з важливих
аспектів діяльності святого Івана ХХІІІ під час здійснювання Петрового служіння був
пошук шляхів до діалогу зі світом, а також намагання подолати холодну війну. Це, очевидно,
стосувалося і взаємин з основними політичними гравцями.
Що стосується взаємин
з американським президентом, то можна виокремити чотири події, які вказують на особливий
зв’язок Івана ХХІІІ з Кеннеді, який, пригадаємо, був католиком. Першою подією є те,
що Кеннеді з прихильністю прийняв посередництво Святішого Отця під час Карибської
кризи. Далі слід відзначити вклад американського президента у звільнення з радянських
таборів Львівського Митрополита Йосифа Сліпого. Президент Кеннеді особисто презентував
енцикліку «Мир на землі» у Бостоні в США. При цій нагоді він зазначив: «Ця енцикліка
спонукає мене пишатися тим фактом, що я – католик». Врешті, підтримка вмираючого Папи,
висловлена через лист, в якому американський лідер від імені всієї виконавчої влади
рішуче відмежовувався від критичних коментарів, які почали з’являлися у пресі щодо
папських душпастирських ініціатив.
Дякуючи за допомогу в звільненні архиєпископа
Сліпого, Іван ХХІІІ надіслав Кеннеді східну ікону. Складаючи подяку, американський
президент розповів, що повісив її у своєму приватному помешканні. Через дипломатичні
та церковні канали він повідомив Ватикан про своє бажання особисто зустрітися з Папою.
Вже навіть було визначено дату, але погіршення стану здоров’я спричинилося до скасування
візиту. Іван ХХІІІ відійнов повічну нагороду 3 червня 1963 року, через півроку застрелено
Кеннеді.
Роль «Доброго Папи» у подоланні Карибської кризи не можна оцінити
поза спектром взаємин між Ватиканом та Кремлем. Початок 60-х років був позначений
відлигою у стосунках між Іваном ХХІІІ та Микитою Хрущовим. Так, 25 листопада 1961
року, рік перед драматичними подіями на Кубі, радянський лідер надіслав Главі Католицької
Церкви вітання з нагоди 80-річчя. Наступного дня Папа написав відповідь.
Так
розпочинався діалог з Радянським Союзом, слідів якого, однак, не знайдемо в тогочасній
пресі. Але саме завдяки цим спробам Папа зміг стати дійсним співрозмовником для радянського
керівництва у якості особи, «наділеної загальновизнаним моральним авторитетом».
Питання
миру стало одним із ключових моментів понтифікату святого Івана ХХІІІ, чому сприяло
усвідомлення небезпеки космічного масштабу, яка могла виникнути в разі можливого застосування
ядерної зброї. І в цьому питанні не існує ні культурних, ні віровизнаннєвих границь.
У своєму радіозверненні, виголошеному під час загострення Карибської кризи, Папа звертався
не лише до католиків, не лише до християн, але «до всіх будівничих миру, всіх тих,
які з відкритим серцем трудяться на корить справжнього добра людства».
Вже
з перших днів свого понтифікату Іван ХХІІІ сподівався сповільнити хід Холодної війни,
вбачаючи також обнадійливі сигнали і з радянського боку, щиро вірячи у те, що втративши
20 мільйонів людей у горнилі другого світової війни, Радянський Союз не може не прагнути
миру. Карибська криза дала йому нагоду промовити до ворогуючих таборів, закликаючи
переосмислити свою позицію в конфлікті. «Добрий Папа», ведений своєю харизматичною
людяністю, намагався наблизитися до кожного, відкидаючи будь-які політичні умовності,
стараючись встановлювати взаємини також і з людьми з-за залізної завіси. Не всі, однак,
позитивно сприймали таке наставлення, тому останні місяці життя святого Івана ХХІІІ
були позначені несправедливими нападами в пресі та жорсткою критикою… ________________________ За
матеріалами: Fabrizio Nina,Gasparroni Fausto, “I papi della pace.
L'eredità dei santi Roncalli e Wojtyla per papa Francesco”, Rizzioli 2014.