Повчання Папи Франциска – компас для вихователів (29)

В основі першої частини нашої рубрики про виховання лежить книжка «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн», в якій опублікований цикл конференцій про християнське виховання, які кардинал Хорхе Маріо Берґольйо, теперішній Папа Франциск, провів у столиці Аргентини, місті Буенос-Айресі. Серед іншого, він наполягає на тому, що виховуючи дітей та молодь у християнському дусі не можна ігнорувати викликами, які ставить глобальне суспільство сучасного світу.

Автор вказав на цілий ряд викликів, серед яких глобальна криза, виклики, які ставить безупинний технічний прогрес, революція у сфері інформатики та мультимедійності, екологічні проблеми, безробіття на світовому рівні, релігійна нетерпимість, перетворення, яких зазнала роль жінки в суспільстві, сім’ї та середовищі праці, пожвавлення наставлення фундаменталістів, зокрема, в мусульманському світі.

«Немає сумніву в тому, що існує набагато більше викликів, які сучасний світ ставить перед християнськими вихователями, і на які ми не маємо визначених відповідей, готових розв’язок, ані навіть сформованої громадської думки, – пише кардинал Берґольйо. – Всі вони викликають глибокі зміни в окремих особах, спільнотах та організаціях. Які ж відповіді дає християнська громада, зокрема, християнські вихователі, виходячи назустріч великим та нелегким проблемам сучасності?»

На думку кардинала Берґольйо деякі люди дотримуються наївного оптимістичного наставлення. Вони вважають, що людство завжди крокує вперед, а все, що нове, є найкращим, і, щоб підтвердити свій оптимізм, спираються на різні дані, серед яких можливості, які пропонує революція у сфері інформатики, нові форми організації управління, зміни в ідеологічних конфліктах. Вони вважають, що великі суспільні та міжнародні нерівності можна буде успішно подолати, прямуючи сучасним напрямком. На їхню думку, технічний прогрес зможе розв’язати проблему голоду та захворювань. Екологічні кризи можна буде перемогти завдяки новим технологіям. А школа – це місце, де всі проблематичні питання, які виникають перед новими поколіннями, будуть використані для загального добра.

«Що ж сказати про таке наставлення? – запитує майбутній Папа Франциск. – Здається, що чуємо славетних людей минулих сторіч. З одного боку такі переконання не мають жодної серйозної основи. Ніщо не гарантує, що поступ матиме такий позитивний вплив на людські історію. Очевидно, будуть покращення у різних сферах людського життя. Але, деякі з проблем, як, наприклад, екологічна криза і загроза ядерної війни, не сповнюють довір’ям. Жахливий досвід двадцятого сторіччя дав урок щодо величезної здатності ірраціональності та самознищення, якою володіє людський рід. Цивілізація не раз виявлялась досить варварською.

Дивує незвичайна здатність цього наставлення заплющувати очі на негативні аспекти науково-технічного прогресу чи на серйозні обмеження, які виявляють різні форми політичної чи соціальної організації. Іноді такі оптимістично наставлені люди виявлять повне довір’я до безособових та невизначених сил, як наприклад ринкова політика, вважаючи її здатною запевнити загальне добро.

Кардинал Хорхе Маріо Берґольйо розглядає також і інші наставлення, як самодостатність, безоглядна критичність, песимізм і страх перед обличчям будь-яких змін, розчарування та звинувачення Бога за все, що не йде так, як слід. Наставлення християн, а зокрема, вихователів, чи всіх тих, кому лежить на серці християнське виховання дітей та молоді, є надія.