Вбивати у ім’я Бога – це велике святотатство. Папа Франциск зустрівся з провідниками найбільших релігійних спільнот Албанії

На два наставлення, які можуть стати особливо корисними для поширення релігійної свободи, вказав Папа Франциск, зустрічаючись з провідниками шести найбільших релігійних спільнот Албанії. Зустріч відбулася у неділю, 21 вересня 2014 р., в приміщенні Католицького Університету в столиці країни місті Тірані.

Звернувшись до учасників зустрічі зі словами привітання і вдячності, Глава Католицької Церкви відзначив: «Це дуже важливо, що ви зібралися тут разом: це є знаком діалогу, яким ви живете на щодень, стараючись будувати між собою взаємини братерства і співпраці задля добра всього суспільства».

Єпископ Риму пригадав, що Албанія була свідком того, «скільки насильства та які трагедії може спричинити примусове виключення Бога із особистого та спільнотного життя». Адже це веде до поклоніння ідолам, а тоді людина втрачає себе саму, її гідність потоптана, а права – порушені. Тому позитивним наслідком змін, які розпочалися в країні на початку 90-х років минулого століття, стало створення «умов для дієвої свободи віровизнання», що дало змогу релігійним спільнотам «наново оживити традиції, які ніколи не погасли, не зважаючи на жорстокі переслідування», а також дозволило всім, у контексті власних релігійних переконань, «зробити позитивний внесок у моральну, перш, ніж економічну, відбудову країни».

Папа Франциск процитував слова свого попередника святого Івана Павла ІІ, який відвідуючи Албанію 1993 року звертав увагу на те, що релігійна свобода «не є лише цінних даром для тих, які втішаються благодаттю віри, вона є цінним даром для всіх, тому що є основною гарантією будь-якого іншого вираження свободи». А це тому, що віра пригадує нам, що «якщо маємо єдиного творця, то всі ми є братами й сестрами». Але святий Папа відразу підкреслював, що «справжня релігійна свобода уникає спокус нетолерантності й сектантства і поширює наставлення шанобливого та конструктивного діалогу».

«Не можемо не визнати, – зауважив у цьому контексті Папа Франциск, – що нетерпимість до того, хто має відмінні від моїх релігійні переконання, є дуже підступним ворогом, який сьогодні, на жаль, проявляється в різних релігіях світу. Як віруючі, ми повинні бути особливо чуйними, щоби релігійність і мораль, якими з переконанням живемо і які з захопленням свідчимо, завжди виражалися у наставленнях, які є гідними того таїнства, яке вони мають намір вшанувати, рішуче відкидаючи, як неправдиві, всі ті форми, які представляють викривлене застосування релігії, бо вони не гідні ні Бога, ні людини. Справжня релігія є джерелом миру, а не насильства! Ніхто не може послуговуватися іменем Бога, щоб чинити насильство! Вбивати в ім’я Бога – це велике святотатство! Дискримінувати в ім’я Бога є нелюдським».

Із цього, за словами Глави Католицької Церкви, випливає те, що релігійна свобода не є правом, яке може гарантувати лише пануюча законодавча система, вона вимагає також пошани і співпраці з боку всіх, навіть тих, які не мають жодних релігійних переконань. В цьому, на його думку, можуть допомогти два наставлення.

Першим Святіший Отець назвав бачити у кожній людині, не зважаючи на її релігійну приналежність, «не суперника, ні, тим більше, ворога, а радше –брата чи сестру». Адже коли «хтось є впевненим у своїх переконаннях», то не потребує нав’язувати свою думку іншому, чинити тиск на нього, знаючи про те, що «істина має свої власні сили для поширення». А другим наставленням, необхідним для будування релігійної свободи, Папа назвав «заанґажування у спільне добро». «Щоразу, як приналежність до власної релігійної традиції спричиняється до зросту переконливішого, великодушнішого та безкорисливого служіння всьому суспільству, – наголосив він, – там існує автентичне здійснення і розвиток релігійної свободи».

«Огляньмося, – закликав у цьому контексті Глава Католицької Церкви, – скільки-ж то існує потреб у бідних, скільки шляхів ще повинні віднайти наші суспільства до поширенішої соціальної справедливості, до інклюзивного економічного розвитку! Наскільки людський дух потребує не втратити з поля зору глибокий сенс життєвих досвідів та відновити надію». І в цій сфері можуть зробити свій вагомий і незамінний вклад «чоловіки та жінки, натхнені цінностями своїх релігійних традицій».

З Католицького Університету «Матері Божої Доброї поради» Папа від’їхав до катедрального собору святого Павла, де очолить відправу вечірні, на яку зібралися духовенство, чернецтво, семінаристи й представники мирянських рухів. Останньою подією візиту до Албанії стануть відвідини розташованого 20 км. від столиці харитативного центру «Витанія», в якому отримують допомогу діти. Звідти Святіший Отець від’їде до аеропорту, де відбудеться коротка церемонія прощання.