Якщо повіримо Господньому слову, то зрозуміємо велику свободу і радість, з якою вони йшли назустріч смерті. Папа Франциск з нагоди беатифікації 124 корейських мучеників

«Хто нас відлучить від Христової любові?» – цим запитанням святого апостола Павла з Послання до римлян Папа Франциск розпочав свою проповідь, виголошену у Сеулі 16 серпня 2014 року, під час Служби Божої, на якій він проголосив блаженними Католицької Церкви 124 корейських мучеників. У богослуженні взяло участь понад 800.000 вірних.

Святіший Отець наголосив, що ці слова Апостола Народів виявляють славу нашої віри в Ісуса Христа: Господь не лише воскрес із мертвих і вознісся на небо, але з’єднав нас із Собою, вчиняючи нас учасниками Свого вічного життя. «Христос є переможцем і Його перемога є нашою!» – зазначив Вселенський Архиєрей, додаючи, що цього дня святкуємо цю перемогу у 124 мучениках корейської землі, які єднаються із святими мучениками Кореї.

«Усі вони жили і померли за Христа і тепер царюють із Ним у радості та славі. Із святим Павлом вони говорять нам про те, що у смерті і воскресінні Свого Сина Бог подарував нам найбільшу з усіх перемогу. І справді, «ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любові, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рм. 8, 38-39)», – мовив далі Папа Франциск. Проповідник, серед іншого, зазначив, що перемога мучеників, їхнє свідчення сили Божої любові і сьогодні приносить плоди в Кореї, в корейській Церкві, яка зростає завдяки їхній жертві. Вшанування новомучеників Кореї дає нам нагоду повернутись до початків, до світанку Церкви у Кореї. Святіший Отець запросив корейських вірних пригадати всі ті величні діла, які Господь вчинив на цій землі як скарб і зберігати спадщину віри та любові, яку вони отримали від своїх предків.

Християнська віра не прийшла до Кореї через проповідь місіонерів, але завдяки серцям та розумові самого корейського народу, який, спонуканий цікавістю розуму та пошуком релігійної правди, дійшов до пізнання Бога. Через першу зустріч з Доброю Новиною Ісуса Христа перші християни Кореї відкрили свій розум Ісусові Христові. Вони бажали дізнатися щоразу більше про Ісуса, Який страждав, помер і воскрес із мертвих. Пізнання про Господа Ісуса швидко привело до особистої зустрічі з Христом, до перших Святих Хрищень, до бажання повного сакраментального та церковного життя і до першої місійної діяльності. Усе це принесло щедрі плоди для місцевої християнської громади.

«Ця історія говорить нам про важливість, гідність та красу покликання мирян», – підкреслив Вселенський Архиєрей, вітаючи численних мирян присутніх на Службі Божій, а, зокрема, – християнські сім’ї, які своїм прикладом кожного дня виховують молодь до віри і любові у Христі. Він також привітав усіх присутніх священиків, які своїм священичим служінням передають багату спадщину віри, яку плекали попередні покоління корейських католиків.

Далі Святіший Отець наголосив, що євангельський уривок, призначений Церквою на це Євхаристійне Богослужіння, несе у собі важливе послання для кожного із нас. Ісус просить Свого Небесного Отця, щоб посвятив нас у правді і зберіг від світу. Цікаво, що Христос просить вберегти нас від світу, а не забрати від нього. Він посилає своїх учнів у світ, щоб ті були доброю закваскою святості та правди, щоб були сіллю і світлом світу. На цій дорозі мученики вказують нам шлях.

Після того, як перші зерна віри були засіяні на корейській землі, мученики та християнська громада були змушені вибирати між Христом та світом. Вони знали ціну того, що означає бути Христовими учнями, вони пам’ятали попередження Спасителя про те, що світ буде їх ненавидіти через Нього. Для багатьох це означало переслідування за віру, втечу в гори, де вони заснували католицькі села. Вони були готові на великі жертви та страждання заради Ісуса Христа та віри у Нього, були готові до втрати матеріальних дібр, землі, слави, престижу, бо знали, що Ісус є їхнім найціннішим скарбом.

Сьогодні дуже часто досвідчуємо, що наша віра випробовується світом, у багато способів нам пропонують піти на компроміс щодо віри, послабити радикальні вимоги Євангелія і пристосуватися до духа часу. Папа підкреслив, що саме мученики вказують нам на те, що ми повинні ставити Ісуса Христа понад усе та бачити все інше лише у відношенні до Нього та Його небесного царства. Мученики заохочують нас до того, щоб запитати себе самих про те, за що ми були б готові померти, чи є щось чи хтось, за кого ми б віддали наше життя?!

«Крім того, приклад мучеників навчає нас важливості любові у житті вірою», – вів далі Папа Франциск, додаючи, що чистота їхнього свідчення про Христа, виявлена у прийнятті однакової гідності усіх християн, привела їх до такого братерського життя, що кидало виклик тогочасній ментальності. А їхнє переконання у неподільності Божої заповіді любові Бога і ближнього привело їх до дуже великого дбання про потребуючих братів та сестер. Святіший Отець наголосив, що приклад цих корейських мучеників багато може нас повчити, зокрема, тому, що сьогодні живемо у суспільстві, де поряд із великим матеріальним багатством тихо зростає бідність, де рідко прислуховуються до волання убогих та потребуючих, де Христос і далі закликає Його любити та служити Йому у наших потребуючих ближніх. «Якщо наслідуватимемо приклад мучеників і віритимемо у Господнє слово, тоді зрозуміємо велику свободу і радість, з якою вони йшли назустріч смерті», – зазначив Вселенський Архиєрей.

А на закінчення проповідник вказав, що спадщина мучеництва 124 корейців, проголошених цього дня блаженними Католицької Церкви, зможе надихнути багатьох чоловіків та жінок доброї волі до того, щоб трудитись в гармонії задля кращого, вільного та примиреного суспільства, роблячи, таким чином, свій вклад у побудову миру та захист справжніх людських цінностей у Кореї та в усьому світі. «Нехай же молитви усіх корейських мучеників, в єдності з молитвами Пресвятої Богородиці, Матері Церкви, допоможуть нам отримати ласку витривалості у вірі і в кожному доброму ділі, у святості і чистоті серця, у апостольській ревності, даючи свідчення про Ісуса Христа у цьому любому народі, в усій Азії та аж до краю землі. Амінь», – закінчив свою проповідь Папа Франциск.