Прагну, щоб мій візит послужив побудові миру. Перший день перебування Папи Франциска в Кореї

25 років після візиту до Сеулу Папи Івана Павла ІІ, що відбувся 1989 року з нагоди 44-го Міжнародного Євхаристійного конгресу, Єпископ Риму відвідує столицю Південної Кореї – понад десяти мільйонне місто, яке разом з агломерацією перевищує 20 мільйонів мешканців.

Сеульська архидієцезія нараховує майже півтора мільйона католиків, що становить 14 відсотків населення міста. 230 парафій та понад 180 храмів і місійних станиць духовно обслуговує коло 900 священиків, яким допомагає майже 2000 черниць. Слід зазначити, що католицька Церква в Кореї розвивається надзвичайно динамічно, хоч має тільки двісті років. Кількість католиків у країні перевищує 5 мільйонів, а найбільша громада знаходиться саме в Сеулі. Корея поділена на 16 дієцезій, тут душпастирюють два кардинали, 35 єпископів, майже 4700 священиків-корейців та 170 місіонерів з-за кордону.

На жаль, на зустріч із Папою не змогли прибути віруючі з Північної Кореї. Архиєпископ Сеулу спрямував до них офіційне запрошення, але воно зустрінулось з відмовою. Тому присутністю Святішого Отця можуть втішатись тільки мешканці Південної Кореї.

«Блакитний дім» – резиденція президента Республіки Кореї – став місцем офіційної церемонії привітання Папи Франциска. Він споруджений у традиційному корейському стилі, а своєю назвою завдячує кольорові даху.

Вселенського Архиєрея щиро й тепло вітали представники корейської влади на чолі з президентом, пані Пак Кин Хе, що є першою жінкою, яка займає пост президента Кореї.
Після офіційної церемонії Папа Франциск наніс візит ввічливості до Глави Держави, а після приватної розмови з пані Пак Кин Хе та обміну подарунками, відбулась зустріч з владою країни, представниками уряду й дипломатичним корпусом.

Пані Президент, вітаючи Святішого Отця, прокоментувала всі етапи візиту Папи, а згадуючи Корейську війну 1950-1953 років наголосила, що вона не тільки нанесла рану корейському народові, але також розділила численні родини.

Звертаючись до присутніх англійською мовою, Папа Франциск згадав страждання, які перенесла ця азійська країна внаслідок переслідувань та війни, наголошуючи, що ці випробування не змогли примусити втратити надію на справедливість, мир та єдність, і висловивши прагнення, щоб його візит послужив побудові миру.