2014-07-08 09:58:33

Повчання Папи Франциска – компас для вихователів (19)


Також і сьогодні перед нами книжка «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн», в яку входить цикл конференцій про християнське виховання, які кардинал Хорхе Маріо Берґольйо (теперішній Папа Франциск) провів у столиці Аргентини ще 1999 року, коли ще був архиєпископом-митрополитом Буенос-Айреса.

Автор, серед іншого, звертає увагу на цілий ряд спокус, з якими зустрічається людина, яка старається жити вірою, бо ворог-сатана прагне відокремити її від Бога, вчинити недіючою. Йшлося, зокрема, про дух пригнічення і поразки, а також про бажання передчасно відділити кукіль від пшениці. Кардинал Берґольйо вказав, що вглядаючись в історію спасіння людського роду, починаємо розуміти значення часу, адже не можна насильно примушувати жодний людський процес. Господь не є далеким, відсутнім Богом, якого не цікавлять земні справи. Він з нами – завжди і всюди. Як важко відрізнити кукіль від пшениці, поки вони не дозріли, так само важко розрізнити вчинки іншої людини з точки зору Царства Небесного. Нам потрібно терпеливості: як пшениця в притчі має рости аж до жнив разом куколем, так і добрі люди будуть жити разом із злими до кінця світу, треба чекати і терпіти, аж поки ми дозріємо до Царства Небесного.

Ще однією спокусою такого роду він називає витіснення розуміння місця й обставин, у яких Господь Бог нам призначив жити. Бог не створив людський розум для того, щоб людина була суддею всього. Наш розум є тільки відблиском Божої мудрості. Наше власне розуміння не є світлом світу. Людський розум, як каже народна мудрість, є «коротким», а за словами кардинала Берґольйо стає ще «коротшим», коли замикається у собі самому, коли зачинається на світло віри. Найгірше, що може статись людині, це дозволити, щоб її заманили невідповідні «вогні» розуму світу, бо тоді вона перетвориться на інтелектуального неука.

Архиєпископ Буенос-Айреса вказував християнським вихователям та вчителям на спокусу соромитись віри, перестати просити її у Господа, не ставати навколішки перед Богом, покірно благаючи Його милосердя й світла, забувати про нашу невід’ємну єдність з Христовою Церквою.








All the contents on this site are copyrighted ©.