Мир не можна придбати. Це дар, якого слід терпеливо шукати та власноручно будувати. Проповідь Папи Франциска під час Святої Меси в Аммані

Святий Дух приготовляє, помазує та посилає: роздумами над дією Третьої Особи Пресвятої Тройці в Христі та в кожному з нас Папа Франциск поділився під час проповіді, яку він виголосив під час Святої Меси в Аммані, що мала характер недільної Євхаристії з відповідними читаннями. Він звернув увагу на те, що це богослуження відбувається недалеко від того місця, де Святий Дух зійшов на Христа під час Його хрищення в Йордані.

Святіший Отець зауважив, що Святий Дух зійшов на Ісуса, щоб приготувати Його до місії спасіння, «позначеної стилем смиренного Слуги». Але Він був присутній від початку історії спасіння, діючи вже у зачатті Ісуса в лоні Пресвятої Богородиці, привівши Симеона та Анну до святині в день Стрітення. Ці різні прояви Його участі є «частиною гармонійної дії, єдиного божественного проекту любові». «Місією Святого Духа є породжувати гармонію, бо Він сам – гармонія, та творити мир в різних середовищах і між відмінними суб’єктами», – пояснив Папа, закликаючи просити Святого Духа приготувати дорогу миру та єдності.

Далі Наступний святого Петра зазначив, що Святий Дух помазав Ісуса та помазує учнів, щоб вони мали ті самі почуття, що й у Христа, вчиняючи нас здатними «любити ближніх тією самою любов’ю, якою нас любить Бог». «Просімо в Отця, – закликав Папа, – щоб намастив нас, щоб ми повністю стали Його дітьми, дедалі подібнішими до Христа, щоб усі ми почувалися братами й сестрами». Врешті, Святий Дух посилає, Ісус є Посланцем, наповненим Духом Отця, і «ми також, помазані тим самим Духом, є посланими, як посланці та свідки миру».

«Мир не можна придбати, він не продається: він – дар, якого слід терпеливо шукати та власноручно будувати малими та великими жестами, які огортають наше щоденне життя», – сказав Святіший Отець, заохотивши християн Близького Сходу просити у Святого Духа «приготувати свої серця до зустріч з ближніми, долаючи відмінності ідей, мови, культури та релігії; помазати наше буття оливою Його милосердя, яке зціляє рани помилок, непорозумінь та протиріч; послати нас з лагідністю та смиренням зобов’язуючими, але плідними стежками у пошуках миру».