Шляхом до економічного та суспільного розвитку є поєднання науково-технічного потенціалу із солідарністю. Папа Франциск прийняв у Ватикані Раду Виконавчих Директорів програм ООН

Настав час загальної мобілізації, щоб протистояти «культурі відкинення». З таким закликом Папа Франциск звернувся до Генерального Секретаря ООН та виконавчих директорів агентств та програм ООН, приймаючи їх у п’ятницю, 9 травня 2014 р., подякувавши за зусилля, спрямовані на користь миру та пошани до людської гідності, на захист бідних та найслабших, на користь гармонійного економічного та суспільного розвитку.

Промовляючи по-іспанськи, Святіший Отець відзначив значимість того факту, що зустріч відбулася незадовго після урочистої канонізації Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ, які своїм прикладом спонукають нас дбати «про цілісний розвиток людської особи» та про «порозуміння між народами».

На думку Папи, результати програми «Цілі розвитку Тисячоліття», зокрема, «у сфері освіти та зменшення крайньої бідності», є підтвердженням важливості та дієвості праці Ради Виконавчих Директорів, яка цими днями провела у Римі своє чергове засідання. «Але, одночасно, – додав він, – не слід втрачати з поля зору того, що народи заслуговують і сподіваються ще кращих плодів».

Глава Католицької Церкви зауважив, що властивістю «керівної функції» є ніколи «не задовольнятися досягненнями результатами, але докладати ще більші зусилля», шукаючи того, чого ще бракує. А у випадку «світової політичної та економічної організації» такого ще існує дуже багато, зважаючи на те, «що значна частина людства» досі виключена із благ прогресу. А тому майбутні цілі розвитку слід формулювати «з великодушністю та відвагою», щоб вони дійсно могли вплинути «на структурні причини бідності та голоду», здобути «суттєві результати на користь збереження навколишнього середовища», забезпечити всіх «гідною працею», щоб «належно захистити сім’ю, яка є суттєвим елементом сталого економічного та суспільного розвитку».

«Мова йде, зокрема, про те, щоб кинути виклик всім формам несправедливості, протистоячи “економіці виключення”, “культурі відходів” та “культурі смерті”, які, на жаль, можуть перетворитись на пасивно прийняту ментальністю», – наголосив Папа Франциск, поділившись із представниками «найвищих інстанцій міжнародної співпраці» кількома думками про євангельську зустріч Ісуса із митарем Закхеєм, яка спонукала цього функціонера прийняти радикальне рішення на користь взаємоподілу та справедливості. Погляд Ісуса розбудив його сумління, і саме «цей дух повинен стояти на початку та на кінці кожної політичної та економічної дії».

«Погляд, часто мовчазний, цієї відкиненої частини людства, про яку ніхто не думає, повинен потрясати сумління політичних та економічних діячів, щоб приймати великодушні й сміливі рішення, які б приносили безпосередні результати», – зауважив Святіший Отець, запитуючи: «Чи дійсно цей дух солідарності та взаємоподілу керує всіма нашими помислами та діями?».

За словами Папи Франциска, подія зустрічі Закхея з Ісусом вчить нас, що підтримка «великодушної відкритості, ефективної та конкретної щодо потреб інших людей, завжди повинна бути понад економічними й соціальними системами й теоріями». Ісус не вимагав від митаря змінити свою працю, ні відмовитися від своєї комерційної діяльності, а лише спонукає «вільно та безпосередньо» покласти все «на служіння людям». «Усе це, – підсумував Святіший Отець, – дозволяє мені, йдучи за моїми попередниками, ствердити, що економічний та соціальний поступ можна осягнути лише поєднуючи науковий та технологічний потенціал із постійним дбанням про солідарність, супроводжуваним великодушною та безкорисливою щедрістю на всіх рівнях».