Лише той, хто визнає власні обмеження, здатний будувати братерські стосунки. Папа Франциск під час зустрічі зі сліпими та глухонімими

Хворі та люди з особливими потребами займають упривілейоване місце у серці Ісуса. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись в останню суботу березня з тисячами сліпих і глухонімих, які зібралися в залі Павла VI у Ватикані в супроводі церковних рухів, які їм допомагають. Святіший Отець наголосив на необхідності розвивати культуру зустрічі, щоб перемогти культуру суспільного виключення та пересудів.

Цією зустріччю Єпископ Риму хотів вказати на те, що Ісусова любов перемагає перешкоди. У ній, крім людей з особливими потребами, взяли участь родичі та волонтери, які щодня дбають про них. Не могло забракнути і собак-провідників, які для багатьох сліпих справді стали найкращими друзями, без яких вони не можуть вийти з дому.

У двох свідчення, які випередили слово Папи, вийшла на яв непроста і надзвичайна людяність, якою наповнене життя цих людей. Їхні слова зворушили Святішого Отця. А провідник організації «Мала місія для глухонімих» розповів про різні труднощі, яких люди з особливими потребами, на жаль, зазнають також і в парафіях, зазначаючи, що для багатьох глухих двері Церкви залишаються зачиненими, адже, наприклад, бракує душпастирів, які би вміли спілкуватися мовою жестів.

Саме на виклик спілкування, який стоїть перед цими людьми, звернув увагу Наступник святого Петра, вказуючи на свідчення Євангелія «про культуру зустрічі». Як знаємо, Ісус постійно зустрічався з людьми, викинутими за борт суспільства, виключеними та зневаженими, особливо з тими, які були позначені хворобами чи неповносправністю, щоб їх зцілювати та повертати їм повноту гідності.

«Дуже важливо, – зазначив Папа, що саме ці люди стають свідками нового наставлення, яке можемо назвати культурою зустрічі». Типовим прикладом є євангельська постать спіпородженого, який був виключений із суспільного життя не лише через недугу, але й з огляду на фальшиву концепцію, згідно з якою його стан вважався «Божою карою».

«Ісус радикально відкидає такий спосіб мислення, який є насправді богохульним. Ісус відкидає це та вчиняє для сліпця “Боже діло”, даючи йому зір. Але важливою справою є те, що після того, що з ним трапилося, цей чоловік став свідком Ісуса та Його вчинку, що є Божим ділом, справою життя, любові й милосердя», – вів далі Святіший Отець, пригадавши, що фарисеї, натомість, назвали як зціленого, так і Ісуса грішниками. Але виключений із тогочасного суспільства, тобто, вигнаний із храму, цей чоловік увійшов до нової спільноти, яка «ґрунтується на вірі в Ісуса та братній любові».

«Ось приклад двох протилежних культур – культури зустрічі та культури виключення, пересудів», – підсумував Папа Франциск, наголосивши: «Хворий чи людина з особливими потребами, саме у контексті своєї вразливості, своїх обмежень, може стати свідком зустрічі, зустрічі з Ісусом, що відкриває на життя і віру, та зустрічі з іншими людьми, із спільнотою. У дійсності, лише той, хто визнає власні слабкості та обмеження, здатний будувати братерські й солідарні стосунки у Церкви і в суспільстві».