Папа Франциск: Просімо благодаті смирення, щоб отримати спасіння
Запорукою нашого спасіння є не самовпевненість, що випливає із дотримування заповідей,
але смиренне усвідомлення того, що ми завжди потребуємо бути спасенними Богом. Про
це навчав Папа Франциск, проповідуючи у понеділок, 24 березня 2014 р., вранці під
час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у Ватикані.
Святіший Отець коментував
євангельський уривок, у якому Ісус скаржиться на своїх земляків з Назарету за їхню
малу віру, через що не міг вчинити жодного чуда: «Жодного пророка не приймають у його
батьківщині». Христос пригадав дві біблійні події – зцілення від прокази сирійця Наамана,
звершене пророком Єлисеєм, та перебування пророка Іллі у вдови-чужинки у Сарепті,
яке врятувало її від голоду, що загрожував з огляду на посуху.
У цьому контексті
проповідник звернув увагу на той факт, що у давнину прокажені та вдови були виключені
зі суспільного життя, але прийнявши пророків, вони отримали спасіння. Натомість, назаретяни
не прийняли Ісуса, «бо були надто впевненими у своїх віруваннях, почувалися настільки
певними задля дотримування заповідей, що вважали, ніби не потребують ніякого іншого
спасіння». Вони, мабуть, думали: «Я сам себе спасаю, тому що кожної суботи ходжу до
синагоги, намагаюся бути слухняним щодо заповідей, лиш би не ходив тут той, який говорить,
що отой прокажений і ота вдова були кращими за мене». Такому Христос відповідає: «Якщо
не почуватимешся відкиненим, то не здобудеш спасіння».
Папа зауважив, що саме
у цьому й полягає «шлях покори», тобто, «почуватися настільки виключеними, що потребуємо
бути спасенними Господом», бо «лише Він нас спасає, а не наше дотримування приписів».
Таке наставлення не сподобалося назаретянам, і вони, розізлившись, хотіли навіть вбити
Ісуса. Згаданий Нааман також спочатку розсердився задля принизливої, як йому здалося,
поради пророка зануритися сім разів у Йордані. Але коли він переміг гордість та вчинив
згідно з порадою, то отримав зцілення.
«Якщо ми хочемо спастися, то повинні
обрати дорогу покори», – наголосив Святіший Отець, пригадавши, що Пречиста Діва Марія,
у Своїй подячній величальній пісні, не каже, що Господь зглянувся на Її чистоту, лагідність,
чи інші чесноти, але каже: «Зглянувся на покору слугині Своєї». «Ось на що дивиться
Господь. Ми повинні навчитися отієї мудрості виключених, щоб Господь зглянувся над
нами», – наголосив проповідник.
Але Папа пояснив, що християнська покора не
означає казати: «Я нічого не вартий», приховуючи за цими словами свою гордість. Християнська
покора «означає говорити правду». А вона полягає в тому, що кожен з нас є грішним,
і в тому, що Бог нас спасає. «Просімо, – підсумував він, – благодаті мати цю мудрість
відкинених, благодаті смирення, щоб отримати спасіння від Господа».