2014-03-24 13:58:31

Кожна зустріч з Ісусом змінює життя і дозволяє жити в радості. На молитві «Ангел Господній» з Папою Франциском 23 березня 2014


Великий Піст – це чудова нагода, щоб заглянути в глибину своєї душі, щоб відчути наші глибокі й найістотніші духовні прагнення та в молитві прохати у Господа допомоги. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до десятків тисяч римлян та прочан Вічного Міста перед проказування молитви «Ангел Господній» опівдні в неділою 23 березня 2014 року. Він окремо заоохотив віруючих усього світу взяти участь у покутничому набоженстві «24 години для Господа», яке розпочнеться в о 17-ій годині середньоєвропейського часу у п’ятницю 28 березня і триватиме протягом усієї ночі.

Коментуючи Євангельське читання тієї неділі, яке розповідало про зустріч Ісуса з жінкою-самарянкою, Святіший Отець підкреслив, що Господь перевищає всі упередження і всі ми шукаєм о живої води милосердя, а кожна зустріч з Христом перемінює наше життяі дозволяє нам жити у радості.

У Євангеліі описано, як Ісус прибув до міста Сихар у Самарії та зупинився відпочити біля криниці. Надійшла жінка, яка кожного дня приходила туди набрати води. Несподівано для себе вона почула Ісусове прохання: «Дай мені напитися». Ісус, за словами Папи, долає бар'єри ворожості, що існували між юдеями та самарянами, і ламає шаблони упереджень стосовно жінок. Звичайне прохання Ісуса - це початок щирого діалогу, за допомогою якого Він, з великою делікатністю, входить в душу цієї жінки, до якої, згідно із схемами того суспільства, Він не повинен був навіть і звертатись.

«Але Ісус це робить! Ісус не боїться. Бачачи людину, Ісус йде їй назустріч, бо любить її. Він любить нас усіх. Він не зупиняється перед людиною задля якогось упередження», – сказав Папа. Ісус не осуджує, але дає людині можливість відчути себе шановною, визнаною, викликаючи бажання вийти за межі щоденної рутини.

Ісус прагнув не настільки води, як зустріти спраглу душу. Він просить у самарянки напитись, щоб вона відчула свою власну духовну спрагу. Жінка зворушена цією зустріччю. Вона ставить Ісусові ті глибокі питання, які маємо й ми, але часто їх ігноруємо, не маємо мужності поставити їх Ісусові. Приклад самарянки запрошує і нас сказати: " Ісус, дай мені тієї води, яка навіки вгамує мою спрагу».

Євангеліє вказує, що учні були здивовані тим, що їхній Учитель говорив з тією жінкою. Але Господь перевищує упередження, тому Він не боїться поговорити з самарянкою: милосердя більше від упередження.

Зустріч з Ісусом повністю змінила життя жінки. Вона пішла набрати води з криниці, а знайшла іншу воду – живу воду милосердя, що прямує в життя вічне. Вона знаходить воду, якої шукала завжди! Кожна зустріч з Ісусом завжди змінює наше життя. Це крок вперед, на один крок ближче до Бога.

У Євангелії знаходимо заохочення також і для нас, щоб "залишити наші глечики", символ всього того, що здається важливим, але втрачає всю свою цінність, порівнюючи з Божою любов'ю. Кожен із нас, за словами Папи, має «свої глечики», які лежать ярмом на душі і віддаляють від Бога. Їх потрібно відставити та з відкритим серцем прислухатись до Ісусового голосу, Який пропонує нам іншу воду, яка наближає до Господа. Ми покликані знову відкрити для себе важливість і сенс нашого християнського життя, що розпочалось у Хрищенні, і, як самарянка, свідчити нашим братам про радість зустрічі з Ісусом, бо кожна зустріч з Ісусом змінює наше життя, наповнює нас радістю, тією радістю, що випливає з глибини нашої душі.

Після молитви «Ангел Господній» Вселенський Архиєрей окремо згадав, що 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом, закликаючи молитись за уражених цією хворобою і за тих, які різними способами їх підтримують.

Папа Франциск запросив взяти участь у покутничому набоженстві «24 години для Господа», яке у п’ятницю пополудні розпочнеться покаянною відправою в базиліці святого Петра у Ватикані і триватиме протягом всієї ночі в численних римських храмах. Це «свято прощення» буде проведене також і в багатьох дієцезіях та парафіях світу. «Це буде свято прощення, – наголосив Святіший Отець – Прощення, яке дає нам Господь, треба святкувати, як це зробив батько з притчі про блудного сина: коли син повернувся додому, батько влаштував свято, забувши всі його гріхи».








All the contents on this site are copyrighted ©.