Перемогти зло й гріх любов’ю, яка спонукає віддати життя за ближніх. З Папою Франциском на молитві «Ангел Господній» 19 січня 2014

Як Христові учні, ми повинні замінити підступність невинністю, силу – любов’ю, гордість – покорою, престиж – служінням, – на цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи у неділю 19 січня 2014 р., до десятків тисяч прочан та римлян, які зібрались на площі святого Петра у Ватикані на Богородичну молитву «Ангел Господній».

Святіший Отець взяв до уваги читання під час Святої Меси другої неділі так званого «звичайного» літургійного періоду римо-католицької Церкви, в яких говориться про Хрищення Ісуса. Іван Христитель впізнає Ісуса біля ріки Йордану та каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Ів 1,29). Ця зустріч вказує нам на те, що Ісус прийшов на світ з особливою місією – визволити світ з неволі гріха, беручи на Себе провини людства. Ісус це робить з любов’ю, бо, за словами Його Святості, «не існує іншого способу перемогти зло і гріх, крім любові, яка спонукає віддати власне життя за ближніх». Ісус, справжній пасхальний Агнець, що занурюється в ріку нашого гріха, щоб нас очистити, беручи на себе наші страждання, наші болі, аж до смерті на хресті.

Образ агнця-ягнятка може вразити, адже він зовсім не відзначається ні силою, ні масивністю, а бере на себе такий гнітючий тягар. Слабке й тендітне створіння бере на себе величезний тягар зла, стаючи символом послуху, лагідності, беззахисної любові, що жертвує собою. «Агнець не панує, але він слухняний; він не агресивний, але мирний; не показує кігті і зуби перед обличчям будь-якого нападу, але витримує і впокоряється. Таким є Ісус! Таким є Ісус, як Агнець!»

«Що ж означає для Церкви, для нас сьогодні бути учнями Ісуса, Божого Агнця? – запитав Святіший Отець, відповідаючи: Це означає поставити на місце підступності невинність, на місце сили – любов, на місце гордості – покору, на місце престижу – служіння». Це означає жити не як «оточена фортеця», а як місто, поставлене на горі, «відкрите, гостинне і солідарне». Тобто, не замикатись, а пропонувати Євангеліє усім, власним життям даючи свідчення, що йдучи за Ісусом, стаємо вільнішими й радіснішими