Офіційний візит Папи Франциска до Глави Італійської Держави

У четвер, 14 листопада 2013 р., Папа Франциск здійснив свій перший офіційний візит до Президента Італії. Зустріч відбулася у Квіринальському Палаці – офіційній резиденції Глави Італійської Республіки. Цей уряд сьогодні обіймає 88-річний Джорджо Наполітано, переобраний 20 квітня 2013 року. Святіший Отець Франциск є шостим Римським Архиєреєм, що здійснив офіційний візит до Глави Італійської Держави, п’ятим з часів проголошення республіки.

Квіринальський палац був споруджений у XVI столітті, як літня резиденція Римських Архиєреїв. Після взяття Риму та завершення процесу об’єднання Італії у 1870 році, тут розташувалася королівська резиденція. Після підписання Латеранських угод, якими створено Державу-Місто Ватикан та врегульовано взаємини між Апостольською Столицею та Королівством Італії, Папа Пій ХІІ був першим Римським Архиєреєм, який відвідав Квірінал, здійснивши 28 грудня 1939 року візит до Короля Віктора Еммануїла ІІІ, як відповідь на його візит до Ватикану. Після утворення Італійської Республіки тут розташована офіційна резиденція Президента.

Сьогоднішня зустріч Папи Франциска з Президентом Наполітано стала третьою. Дві попередні відбулися у Ватикані: 19 березня 2013 р. Глава Італійської Республіки брав участь в Святій Месі з нагоди початку понтифікату, а 8 червня 2013 р. здійснив візит до Ватикану.

Святіший Отець прибув до Президентського Палацу перед 11-ю годиною місцевого часу. Відразу розпочалася приватна розмова між Папою та Президентом в його робочому кабінеті, а паралельно відбувалася зустріч італійської та ватиканської делегацій. Далі відбувся обмін подарунками, після чого Святіший Отець зупинився на коротку молитву в каплиці Богородиці Благовіщеня. У Святковому Залі Президент Італії та Папа Франциск виголосили свої промови. У зустрічі взяли участь представники Церкви, світу політики, культури харитативних організацій. Опісля Святіший Отець відвідав Паолінську каплицю, а на завершення візиту мав коротку зустріч з працівниками резиденції та їхніми родинами, серед яких було багато дітей.

Звертаючись до Святішого Отця, Джорджо Наполітано висловив побажання, щоб «формальна урочистість», притаманна подіям такого характеру, не «притемнила щирі почуття близькості та пошани», які сягають набагато далі поза сферу взаємин між Церквою та державою.

За словами Президента, довгий і непростий шлях примирення між Апостольською Столицею та Італією, який проходив через підписання Латеранських угод та опрацювання Конкордату, відіграв вирішальну роль для національної єдності Італії. Цей процес завершився визнанням двох принципів, про які пригадував Венедикт XVI з нагоди 150-річчя об’єднання Італії, і якими повинні керуватися взаємини між політичною спільнотою та Церквою. Це – «розрізнення сфер компетенції та співпраця».