Бог не залишається за мурами в’язниці, Він також близький до засуджених. Зустріч
Папи Франциска з в’язничними капеланами
«Дякую вам і хочу використати цю нагоду зустрічі з вами, що працюєте у в’язницях,
щоб передати вітання всім ув’язненим», – сказав Папа Франциск на початку зустрічі
з приблизно 200-ма капеланами в’язничного душпастирства Італії, що відбулася перед
загальною аудієнцією у середу, 23 жовтня 2013 року. «Усім, – додав він. – Будь-ласка,
скажіть їм, що я молюся за них, ношу їх у своєму серці, молю Господа й Богородицю,
аби вони змогли позитивно перенести цей нелегкий період свого життя».
Святіший
Отець зазначив, що «Господь є близько», і що слід «жестами, словами, серцем» пригадувати
в’язням, що Бог «не залишається за межами тюремної камери, за межами в'язниці», Він
є також і там. «Також і Він є ще досі ув’язнений, чи не так? У нашому егоїзмі, в наших
системах, в численних проявах несправедливості, які з легкістю вдаряють найслабших,
чи не правда? В той час, як “великі риби” вільно плавають...», – додав Папа.
За
словами Святішого Отця, жодна камера «не є настільки ізольованою, щоб не допустити
Господа», Який є там, плаче, працює і надіється разом з в’язнями. Адже Його «батьківська
й материнська» любов проникає всюди. «Я молюся, – сказав Папа, – щоб кожен відкрив
серце цій Господній любові». Він зазначив, що спілкування з ув’язненими є доброю нагодою
призадуматися над слабкістю, притаманною кожній людині, над тим, що кожен із нас міг
би бути на їхньому місці, і це є спонукою молитися, наближатися до них.
«Молюся
також за вас, капеланів, за ваше служіння, яке не є легким, але дуже важливим і зобов’язуючим,
яке, виражаючи одне з діл милосердя, вчиняє видимою оту присутність Господа Бога в
тюрмі, у камері... Ви є знаком Христової близькості для цих братів, які потребують
надії», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що справедливість не є утопією, її можна
досягнути, хоч це й нелегко, тому що «наші слабкості є повсюдними».