Папа Франциск: Не існує людського життя, священнішого за інше людське життя
Нещодавно Папа Франциск приймав у Апостольському Палаці членів Міжнародної Федерації
Католицьких Асоціацій Медиків та гінекологів-католиків, які брали участь в міжнародному
конгресі, що відбувався в Римі. Промовляючи до них, Святіший Отець звернув увагу на
парадоксальну ситуацію, яку сьогодні переживає медична професія. «З одного боку, –
сказав він, – стверджуємо, дякуючи Богові, значний прогрес медицини, завдяки праці
науковців, які з захопленням і не щадячи сил віддають своє життя досліджуванню нових
форм лікування. З іншого боку, натомість, відзначаємо також небезпеку того, що медик
губить ідентичність рятівника життя».
Посилаючись на енцикліку «Caritas in
Veritate» свого попередника Венедикта XVI, Папа Франциск зазначив, що згаданий парадокс
полягає у тому, що «в той час, коли людині присвоюються нові права, іноді вигадані,
не завжди захищається життя, як першочергова цінність та первісне право кожної людини».
Одночасно, «остаточною метою» медичної діяльності завжди залишається захист і підтримка
життя. «У цьому суперечливому контексті, – додав він, – Церква взиває до сумлінь усіх
професіоналів та волонтерів сфери охорони здоров’я, особливо до вас, гінекологів,
покликаних співпрацювати в ділі народження нових людських життів. Ваша місія і покликання
особливі, і вимагають знання, сумління та гуманності».
Святіший Отець підкреслив,
що поширена сьогодні ментальність корисності, «культура відходів» дорого обходиться,
тому що «вимагає знищувати людські істоти, особливо тоді, коли вони є фізично чи соціально
слабкими». «Нашою відповіддю на цю ментальність повинно бути рішуче і непохитне “так”
життю», – наголосив він, ще раз пригадуючи, що «Першочерговим правом людської особи
є її життя». Так, людина «має інші блага, деякі з них є ціннішими», але життя є «фундаментальним
добром, передумовою всіх інших».
Зазначивши, що «увага до людського життя в
його цілісності» протягом останніх десятиріч стала дійсним «пріоритетом Вчення Церкви»,
Папа зауважив: «Речі мають ціну, їх можна продавати, натомість людські особи мають
гідність, вони вартують більше ніж речі, вони – безцінні». А тому, звертаючись до
медиків, зокрема, до гінекологів, він закликав: «Будьте свідками та поширювачами цієї
культури життя. Ви, що покликані займатися людським життя на його початковій стадії,
словами й ділами пригадуйте всім, що воно, на всіх своїх етапах, у кожному віці, завжди
є священним і особливим. І не лише з огляду на віру, але й з наукових мотивів! Не
існує якогось людського життя, священнішого за інше, як і не існує людського життя,
якісно значущішого від іншого людського життя».