Блаженний о. Брочеро – пастир і батько для всіх

14 серпня 2013 року в Аргентині відбулась беатифікація о. Хосе Ґабрієля Брочеро. Ким же був цей новий блаженний католицької Церкви, на беатифікацію якого до містечка, що носить його ім’я – Віжа Кура Брочеро – і яке розташоване в провінції Кордова, 700 кілометрів на північ від столиці Буенос-Айреса, з’їхалось понад 200 тисяч вірних, 80 єпископів та півтори тисячі священиків? На фотографіях з початку минулого сторіччя бачимо вже немолодого священика верхи на мулиці, бачимо його серед убогих селян та робітників, як він допомагає їм при прокладанні гірської дороги, а потім – похилого віком, хворого, сліпого, із слідами прокази на обличчі.

Щоб дати відповідь на це питання, треба перенестись у високогірний масив Сєрра-де-Кордова в Аргентині, понад 2000 метрів понад рівнем моря, де наприкінці 19-го сторіччя трудився парох Брочеро, душпастирюючи на території, яка охоплювала понад 4 тисячі квадратних кілометрів і налічувала коло 10 тисяч населення, яке мешкало у бездоріжніх віддалених місцевостях. Населення було убогим не тільки матеріально, але й морально та духовно.

Блаженний Хосе Брочеро народився 1840 року в провінції Кордова в селянській, глибоко релігійній родині. Він був четвертим з десятьох дітей. Після закінчення семінарії 1866 року отримав священичі свячення і продовжував богословські студії в університеті міста Кордови, отримавши ступінь магістра філософії. Згодом йому була доручена розлога й надзвичайно бідна парафія Святого Альберта, якій він присвятив усе своє священиче життя. О. Брочеро був переконаний, що найефективнішим способом поширення віри є духовні вправи-реколекції. Вражаючою була участь віруючих у реколекціях, які він організовував у Кордові. На них прибувало іноді по 500 чоловіків і жінок, які мусіли долати 200 кілометрів шляху верхи на мулах, а така подорож тривала понад три дні. Після дев’яти днів реколекцій у тиші, молитві й покуті, вірні повертались духовно перетвореними, радикально змінюючи своє життя. За час душпастирської діяльності Блаженного о. Брочеро, у реколекційному домі, спорудженому за допомогою вірних, понад 40 тисяч вірних відновили своє духовне життя.

О. Брочеро дбав також і про спорудження храмів, шкіл та доріг, власноручно працюючи на будові, носячи каміння та вирівнюючи землю, піклувався про в’язнів і справедливе ставлення до робітників, особливою любов’ю та дбанням огортаючи хворих і вмираючих, зокрема під час епідемії холери, яка спустошила Кордову. Його не зупиняли не ні дощі, ні морози, а проповіді зворушували серця, навертаючи найзапекліших грішників.

У похилому віці о. Брочеро заразився проказою від хворих, яких оточував самовідданим дбанням, осліп і оглух. Він віддав Господеві праведну душу 26 січня 1914 року, а його останніми словами були: «Тепер у мене вже все готове до подорожі».

Посланець Папи Франциска, кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації у справах святих, який очолив урочистість беатифікації отця Брочеро, у проповіді, серед іншого, наголосив, що жертвенна місіонерська діяльність нового блаженного серед найбідніших та найбільш потребуючих випливала з його проповідування Христового Євангелія та особистої святості, якою відзначалось усе його життя. Своїм життям він постійно свідчив те, що проповідував. Він забував про себе, стаючи «всім для всіх».

Процес канонізації о. Брочеро розпочався у 60-их роках минулого сторіччя. Чудо за посередництвом молитов до блаженного о. Брочеро сталось 2004 року. Ще у 2000 році, 11-місячним немовлям, Ніколяс Фльорес Віоліно став жертвою жахливого автомобільного випадку, втративши кістки черепа та тканини головного мозку. Кілька років він перебував у вегетативному стані й лікарі не давали жодної надії на будь-яке покращення. Батьки почали молитись до о. Брочеро, благаючи його посередництва перед Господом і хлопчик одужав. У грудні минулого, 2012 року, Папа Венедикт ХVІ підписав декрет про беатифікацію о. Брочеро, яка була проведена 14 серпня 2013 року. Надзвичайно зворушливою була хвилина, коли чудесно оздоровлений, 13-річний хлопчик Ніколяс Фльорес Віоліно ніс до престола мощі блаженного о. Брочеро.