Поширення Євангелія забезпечується не кількістю ресурсів, а проводом Святого Духа.
Проповідь Папи Франциска з нагоди прощі семінаристів, новиків та новичок до Риму
Радість, хрест та молитва – ці три орієнтири християнської місії в світі у світлі
прочитаних біблійних уривків запропонував Папа Франциск, проповідуючи у неділю, 7
липня 2013 р., під час Євхаристійного богослуження в базиліці Святого Петра для семінаристів,
новиків, новичок та тих, хто став на шлях розпізнавання покликання, і які прибули
до Риму на прощу з нагоди Року віри. Звертаючись до юнаків і дівчат, що роблять
перші кроки до життя, посвяченого Богові, проповідник зазначив, що вони представляють
«молодість Церкви». «Якщо Церква є Христовою Обручницею, – сказав Святіший Отець,
– ви, у певному значенні, представляєте момент заручин, весну покликання, пору відкриття,
перевірки, формування».
Папа зазначив, що Боже слово цього дня говорить про
місію, яка зроджується з Божого покликання, та про те, яким повинен бути «стиль посланого».
Першим елементом є радість утішення. Пророк Ісая, промовляючи до мешканців Єрусалиму,
що пережили заслання, закликає до радості, тому що Господь виллє на Святе Місто «водопад»
Своєї розради. «Кожен християнин, передовсім ми, – сказав проповідник, – покликані
нести цю благовість надії, яка дарує спокій та радість: Божу втіху, Його лагідність
до усіх. Але ми можемо бути її носіями, якщо самі зазнаємо радості бути утішеними
Богом, любленими Ним. Це дуже важливо, щоб наша місія була плідною: відчувати Божу
втіху та передавати її».
Наступним орієнтиром для місії є Христовий хрест.
У листі святого Павла до Галатів читаємо: «Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися,
як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа». Під час свого служіння Апостол Народів
зазнав страждань, слабості, поразок, але також радості та утішення. У цьому, за словами
Святішого Отця, й полягає участь в Христовому пасхальному таїнстві. «В час темряви
і випробування вже є присутнім та діючим світанок світла та спасіння», – сказав він,
додаючи: «Якщо перебуватимемо у цьому таїнстві, то будемо захищені як від світського
та тріумфалістського бачення місії, так і від знеохочення, що може зродитися перед
обличчям випробувань та невдач». А запорукою успіху є Ісусів хрест, «логіка якого
полягає в тому, щоб виходити із замкненості в собі, посвячуючись іншими, тобто, логіка
любові».
У євангельському читанні прозвучав заклик молитися до господаря жнив,
щоб «послав робітників на свої жнива». В цьому бачимо третій орієнтир, яким є молитва.
«Робітники на жнива не обираються шляхом рекламних кампаній чи закликами до служіння
великодушності, але “обираються” та “посилаються” Богом», – наголосив Папа, пояснюючи,
що саме тому важливою є молитва, бо «Церква належить не нам, але Богові». І якщо апостол
є «плодом молитви», то в ній знаходитиме наснаги для своєї діяльності. І, навпаки,
місія не є плідною, гасне, коли переривається зв’язок з її джерелом – з Господом Богом.
Напередодні кожної важливої події Ісус молився. Він посилає своїх учнів «без калитки
і без торби», бо «поширення Євангелія забезпечується не кількістю осіб, не престижем
інституції, не кількістю наявних ресурсів. Важливим є те, щоб бути пронизаними Христовою
любов’ю, піддатися проводові Святого Духа, прищепити своє життя до дерева життя, яким
є хрест Господній», – наголосив Святіший Отець.