Бажаю, щоб Церква була ще місійнішою... Папа Франциск під час зустрічі з семінаристами,
новиками та новичками
Зробіть свій вклад у те, щоб Церква була вірною шляхові, вказаному Христом, – із таким
закликом Папа Франциск звернувся до кількох тисяч юнаків і дівчат, що роблять перші
кроки в житті, посвяченому Богові, які з нагоди Року віри з’їхалися з різних кінців
світу на прощу до гробу святого Петра. Зустрічаючись із семінаристами, новиками та
новичками у суботу, 6 липня 2013 року, ввечері в залі ім. Павла VI, Святіший Отець,
промовляючи експромтом, поділився думками про важливість остаточних рішень в контексті
пануючої сьогодні культури провізорного.
«В мої часи було простіше, тому що
культура сприяла остаточним рішенням як щодо подружнього життя, так і щодо богопосвяченого
чи священичого. Але в наш час остаточні рішення даються нелегко», – зазначив Папа.
Він наголосив, що покликання є, насамперед, радістю, але радістю, яка зроджується
не з того, що володіємо найкращими речами. «Скажу вам, направду, мені стає прикро,
коли бачу священика чи черницю з машиною останньої моделі: так не можна! Я думаю,
– сказав Святіший Отець, – що машина необхідна, бо потрібно звершувати багато праці,
переїжджати, але візьміть щось скромнішого». Радість покликання, за його словами,
народжується з чогось іншого, а саме – з відчуття, що Бог дає нам зрозуміти: «Ти важливий
для мене».
«Кличучи вас, Бог промовляє: “Ти важливий для мене, я бажаю тобі
добра. Розраховую на тебе”. Розуміти й відчувати це – ось в чому полягає секрет нашої
радості», – зазначив Папа, додаючи: «Стати священиком, ченцем, черницею – це не є,
в першу чергу, нашим вибором, але відповіддю на покликання, яке є покликанням любові».
І ця радість передається далі, оскільки «святість в смутку є неможлива».
Святіший
Отець також закликав молодь, що робить перші кроки в житті, посвяченому Богові, до
зростання в чистоті, що є «шляхом дозрівання в душпастирському материнстві та батьківстві».
«Ви, семінаристи, сестри, посвячуйте свою любов Ісусові, великій любові; наше серце
належить Ісусові, і це спонукає нас зробити обіт чистоти, обітницю целібату», – сказав
він, зазначаючи, що ці обіти не вичерпуються моментом присяги, їх слід розвивати.
Адже, коли «священик не є батьком своєї громади, коли черниця не є матір’ю всіх тих,
з ким працює, то стають сумними». А це, за словами Папи, є проблемою, яка походить
з неправильного переживання свого посвячення, «яке повинне бути плідним».
У
цьому контексті Папа звернув увагу на важливість природної автентичності, адже «усім
неприємно бачити священиків чи сестер, які не є автентичними». За його словами, життя
посвяченої Богові особи і її вчинки та слова повинні бути свідченням Євангелія. А
«фундаментальними колонами», на яких слід будувати своє покликання, є духовне життя,
інтелектуальне виховання, апостольське та спільнотне життя.
Вселенський Архиєрей
закликав юнаків і дівчат, що розпочинають шлях життя, посвяченого Богові, виходити
із замкненості в собі, що зустріти Ісуса в молитві і виходити назустріч ближнім. «Я
би хотів місійної Церкви», – додав він, – «яка прямує вперед». «Зробіть свій вклад
у таку Церкву: вірну шляхові, якого для неї бажає Ісус... Будьте позитивними, розвивайте
духовне життя й, одночасно, виходьте, будьте здатними зустрічатися з людьми... Будьте
контемлятивними і місійними», – закликав Папа Франциск.