Папа Франциск: багатство і світові турботи спонукають нас жити так, немов би ми не
мали Батька у Небі
«Багатство і турботи світу заглушують Слово Боже і не дають йому можливості зростати.
І Слово помирає, оскільки незахищене» – наголосив у суботу, 22 червня 2013 року, Папа
Франциск, коментуючи євангельське читання призначене Римо-Католицькою Церквою на той
день. «Ніхто не може служити двом панам», – на цьому повчанні Спасителя Святіший Отець
побудував свою проповідь, виголошену того дня під час Святої Меси у ватиканській резиденції
«Святої Марти».
Він наголосив, що Ісус Христос виявив Свою чітку позицію щодо
цього питання: багатство та турботи світу не дають Божому Слову зростати й розвиватись
у нашому житті. Вселенський Архиєрей підкреслив, що усе наше життя опирається на трьох
стовпах: минулому, теперішньому та майбутньому.
Минуле характеризується вибором
Господнім: кожен із нас може сказати, що «Бог мене вибрав», «мене полюбив», «сказав
мені «прийди», у Святій Тайні Хрищення обрав мене, щоб я йшов християнським шляхом.
Майбутнє, натомість, – це крокування в напрямку обітниці. А теперішнє, за словами
Святішого Отця, – це відповідь людини Богові, «Який мене покликав». Творець обирає
нас, дає нам Свою обітницю та укладає з нами завіт. Як бачимо все основується на трьох
пілястрах: вибір, завіт, обітниця, що є стовпами усієї історії спасіння.
Для
людини, серце якої заполонене багатством, минуле втрачає цінність, а також вона й
не цікавиться майбутнім, бо уже має те, чого бажає – земні переминаючі блага. Багатство
стає ідолом: людину не цікавить те, що вона покликана Господом, і майбутнє для неї
вже не є окреслене Божою обітницею. Тому, наголосив Папа Франциск, або людина обирає
Боже Царство, або багатство і турботи світу. У Святому Хрищенні нас обрано в любові
і поставлено на дорогу, якою ми повинні радісно прямувати в майбутнє, до обітниці.
Господь є вірний, Він не розчарує і, отже, також і ми покликані робити те, що у наших
силах, не забуваючи, що має Отця, який нас вибрав. Саме багатство і світові турботи
спонукають нас забути про наше минуле, жити так, немов би ми не мали Батька у Небі.
На
думку Святішого Отця, багатство і турботи про земні справи спонукають людину до того,
щоб забути минуле, не прийняти теперішнього та знівечити майбутнє. Ісус Христос закликає
шукати Царства Божого і його справедливості, а тоді прийде усе інше. А на закінчення
Єпископ Риму заохотив усіх просити у Господа Бога благодаті, щоб не піти шляхом турбот,
поклоніння багатству, і щоб завжди пам’ятати, що маємо Отця, який нас вибрав, пам’ятати
про те, що Отець дав на обітницю, «щоб мати сміливість приймати теперішнє таким, яке
воно є».