Будьте пастирями, близькими людям. Папа Франциск до Апостольських Нунціїв

21 червня 2013 р., аудієнцією з Папою Франциском розпочалась у Ватикані дводенна зустріч Апостольських Нунціїв, яка відбувається в рамках Року Віри. Коло 150-ти Апостольських Нунціїв, Апостольських Делегатів та Постійних Спостерігачів при міжнародних інституціях мають щільний графік зустрічей, щоб поглибити свою місію як Представників Папи в сучасному світі та обмінятись досвідом.

Любити Церкву та країну, в якій вони покликані служити, в дусі жертви, самовідречення та постійного молитовного зв’язку з Господом – ось вказівки, які дав Святіший Отець папським представникам, підкреслюючи важливість свідчення любові, завжди шукаючи добра усіх, добра Церкви та кожної людини.

Папа із великим зрозумінням поставився до життя Апостольських Нунціїв, які ведуть «мандрівний» спосіб життя, адже кожних 4-5 років вони змінюють місце свого служіння, переїжджають з одного континенту на інший, з однієї церковної дійсності до іншої, завжди з готовою валізою в руках. Який же духовний сенс такого життя, – запитав Папа, – адже нелегко залишати друзів, постійно нав’язувати нові контакти, жити в тимчасовості, не мати місця, де вкорінитись. Це, за словами Святішого Отця, веде до самовідречення, до умертвіння, надає значення шляхові віри, адже на землі усі ми є паломниками.

Папа Франциск підкреслив необхідність професійності у виконуванні своїх обов’язків, але перш усього, потребу близькості до людей, ввіряння Божому Провидінню.

«Блага, перспективи цього світу розчаровують, спонукують ніколи не задовольнятись, лише Господь є добром, що не розчаровує. Він єдиний, Який не розчаровує», – сказав Вселенський Архиєрей. Це вимагає постійної духовної близькості з Христом у молитві, богослуженнях, служінні милосердній любові. Святіший Отець нагадав про небезпеку піддатись духові світу, що веде до пошуків самореалізації, зручного та спокійного життя, а не Божої слави.

Папа окремо згадав також і про особливе завдання Нунціїв, а саме співпрацю у виборі кандидатів на єпископів, вказуючи, що вони повинні бути близькими людям, терпеливими й милосердними, любити убогість, як внутрішню так і зовнішню, живучи у простоті та життєвій стриманості, бути здатними провадити, керувати та дбати про своє стадо.