Насамперед, навчіться великодушності! Папа Франциск до
вихованців єзуїтських колегій Італії та Албанії
Святий Ігнатій Лойола, засновник Ордену Єзуїтів, казав, що першою річчю, якої ми повинні
навчитися у школі, є великодушність, тож саме про цю чесноту говорив Папа Франциск,
зустрічаючись у п’ятницю, 7 травня 2013 р., з учнями, колишніми учнями, випускниками
та персоналом єзуїтських колегій Італії та Албанії. Важливим збігом Святіший Отець
називає той факт, що зустріч відбувається в урочистість Пресвятої Ісусового Серця,
набожність до якого займає важливе місце в єзуїтській духовності. Зважаючи на те,
що приготований текст був, на його думку, занадто довгим, Папа прочитав тільки короткий
підсумок, а цілу промову передав у письмовій формі.
На початку Святіший Отець,
який також є єзуїтом, пригадує подію з життя святого Ігнатія, коли під час подорожі
до Риму разом з першими послідовниками хтось запитав: «Що маємо відповісти, якщо запитають:
хто ми?». Спонтанно зродилася відповідь: «Скажемо, що ми: Товариство Ісуса». «Це –
зобов’язуюча назва, яка вказує на взаємини близької дружби, абсолютної любові до Ісуса,
слідами якого вони бажали йти», – зауважив Папа, додаючи, що він згадав про це, тому
що святий Ігнатій разом з друзями «зрозуміли, що Ісус навчав їх, як жити добре, як
здійснити життя, сповнене глибоким сенсом, що даруватиме ентузіазм, радість і надію».
У
цьому контексті Папа зазначає, що на запитання: «Чому ходимо до школи?», – можна почути
різні відповіді, а святий Ігнатій казав, що «головним елементом, якого вчимося у школі
– це бути великодушними. Великодушність – чеснота великого і малого». Це означає «мати
велике серце, велич духа, мати великі ідеали, бажання чинити великі речі, щоб дати
відповідь на те, чого Бог від нас просить, і саме тому добре виконувати щоденні справи».
А тому у школі важливо не лише розвивати інтелектуальний рівень, але також загальнолюдський,
такі чесноти, як чесність, пошана, вірність, наполегливість, свобода, служіння. Двом
останнім Святіший Отець присвятив окрему думку.
«Насамперед, – звернувся він,
– будьте вільними людьми», що не означає, «робити все, що заманеться», але «вміти
задумуватися над тим, що робимо, вміти оцінити те, що є добрим, а що – злим», щоб
«завжди вибирати добро». «І в цьому не бійтеся йти проти течії, навіть якщо це нелегко!»
– закликав Папа, зазначаючи, що тоді людина не є безхребетною, а вміє відважно виходити
назустріч життєвим викликам. Натомість, служіння, за його словами, вчить «не закриватися
у собі самих, у своєму малому світі, але відкриватися на ближніх».
«Щоб бути
великодушними з внутрішньою свободою та духом служіння, необхідне духовне формування»,
– вів далі Святіший Отець, закликавши учнів «дедалі більше любити Ісуса», Який «близький
до кожного», знає, як допомогти і зрозуміти, додати відваги в важкі хвилини «і ніколи
вас не залишить». А відкриваємо це в молитві, читанні Біблії, відчитуючи знаки Божої
присутності в своєму житті.
Папа звертається з окремим словом до вихователів:
єзуїтів, вчителів, шкільного персоналу та батьків: «Не втрачайте відваги перед обличчям
труднощів, які представляє виклик виховання! Виховувати – це не ремесло, це наставлення,
спосіб буття». Для цього слід бути поруч з підростаючим поколінням, супроводжувати
етапи їхнього зростання. «Даруйте їм надію, – вів далі він, – оптимізм для мандрівки
у світі. Вчіть їх бачити красу та добро створіння і людини, що завжди носить у собі
відбиток Творця. Але, передовсім, своїм життям свідчіть те, що намагаєтесь передати...
Без послідовності неможливо виховувати!»