Другий Ватиканський Собор очима Венедикта XVI (12)

Минулої п’ятниці, згадуючи разом з Папою Венедиктом XVI про перебіг Другого Ватиканського Собору, було сказано про те, що після питань, які стосувалися літургійної реформи, еклезіології, об’явлення, екуменізму, виринуло питання взаємин Церкви із сучасним світом, тема релігійної свободи, прогресу, взаємин з іншими релігіями. За словами вислуженого Папи, душпастирська конституція «Gaudium et spes» цього Собору є великим документом, який «добре проаналізував проблематику християнської есхатології та поступу у світі, взаємини між відповідальністю за завтрашнє суспільство та відповідальністю християнина перед обличчям вічності».

Під час праці над цим документом, – розповів Венедикт XVI римським священикам, зустрічаючись з ними наприкінці свого понтифікату, – майже несподівано «зродився документ, який дуже синтетично та якнайконкретніше відповідав на виклики часу». Це декларація Nostra aetate про ставлення Церкви до нехристиян, назва якої перекладається, як «Наш час».

«Від початку були присутніми наші друзі-євреї, – поділився Святіший Отець, – які сказали, насамперед нам, німцям, але не тільки нам, що після сумних подій нацистської епохи, нацистського десятиліття, Католицька Церква зобов’язана висловитися щодо Старого Завіту, сказати своє слово про єврейський народ». Вони наголошували, що хоч Церква не є відповідальною за Голокост, більшість з тих, хто вчиняв ці злочини, були християнами.

Таким чином, за словами Венедикта XVI, було зрозуміло, що «взаємини зі світом старозавітного Божого люду» повинні були стати предметом призадуми. Але єпископи з арабських країн, побоюючись політичної реакції на таке рішення, заявили: «Гаразд, справді богословська настанова щодо єврейського народу є слушною, необхідною, але якщо говорите про це, висловіться також і про Іслам. Лише тоді існуватиме рівновага. Іслам також є великим викликом для Церкви, і вона повинна також внести ясність у свої взаємини з ним». Вислужений Папа зазначив, що на той час Отці Собору не дуже розуміли необхідність цього, але тепер, з перспективи часу бачимо, що це справді було необхідним. А коли почалася застанова над цією темою, пригадалося про те, що існують й інші світові релігії...