Похорон владики Миколая Сімкайла, Єпарха Коломийсько-Чернівецького УГКЦ

У суботу, 25 травня 2013 р., в катедральному соборі Преображення Господнього в місті Коломиї, відбувся похорон Преосвященного владики Миколая Сімкайла, Єпарха Коломийсько-Чернівецького УГКЦ, життя якого несподівано перервалося внаслідок раптової недуги серця у вівторок, 21 травня. Похоронні богослуження очолив Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, який задля цього скоротив свій візит до Казахстану, де проходили засідання Постійного Синоду УГКЦ. З ним співслужили митрополит Івано-Франківський УГКЦ владика Володимир Війтишин, який також повернувся з Казахстану, митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ владика Василій Семенюк, Ординарій Києво-Житомирської дієцезії латинського обряду архиєпископ Петро Мальчук, греко-католицькі та римо-католицькі єпископи з України, численне духовенство, представник Апостольської Столиці о. Пйотр Тарнавський, секретар Апостольської Нунціатури, представники монашества зі своїми Головними Настоятелями. Спільну Євхаристійну молитву підносив багатолюдний збір вірних, були присутні представники місцевої та обласної влади, представники православних Церков.

Проповідь виголосив владика Володимир Війтишин (слухати: ), пригадавши життєвий шлях єпископа Миколая. Майбутній єпископ народився у Караганді, в Казахстані, де відбували заслання його батьки. І саме там членів Постійного Синоду наздогнала сумна звістка про упокій владики. Митрополит Володимир відзначив, що ставши підпільним священиком, о. Миколай був ревним душпастирем, але також мусів знайти якусь працю, легальну в очах влади. Він став пожежником, і одного разу, під час гасіння пожежі дерев’яного храму біля Івано-Франківська, виніс з нього старовинну ікону. «Пізніше, – додав проповідник, – він врятував не одну ікону від того, щоб вона була продана і вивезена закордон, як також не одну сотню душ».

Далі прийшов час боротьби за легалізацію Церкви, перші прилюдні богослуження, вихід з підпілля, повернення та відбудова храмів. За словами митрополита Володимира, не було такої церковно-громадської ділянки, в якій би не відзначився своєю активною працею о. Миколай. А після того, як 2005 року його призначено Єпархом Коломийсько-Чернівецьким, він активно розвивав духовне життя, харитативне служіння та душпастирство молоді, дбав про екуменічний діалог. Протягом 8 років єпископського служіння владика Миколай посвятив 32 храми, серед яких – величний катедральний собор, та висвятив коло 60-ти священиків та дияконів.

На завершення проповіді владика Володимир від імені покійного попросив прощення у присутніх за можливі заподіяні кривди та поклав до труни з покійним ієрархом білу троянду, яку передали мешканці Караганди, міста, де владика Миколай народився.

Наприкінці Божественної Літургії до присутніх звернувся Блаженніший Святослав: