Звернення проводу Ради Єпископських Конференції Європи з нагоди "Дня Європи"
Усім особам, які сьогодні проживають на європейському континенті і які зазнають труднощів
з причини актуальної економічної кризи, які почуваються самотніми, які втратили працю
чи її шукають, які, з причини важкої кризи сенсу та віри мають трудність, щоб дивитись
у майбутнє, зокрема, молоді, бажаємо сказати, що Церква в Європі є близькою до них
і заохочує не втрачати надії. У цей Рік віри з усією переконливістю пригадуємо
те, що блаженний Іван Павло ІІ казав 10 років тому у Поученні «Церква в Європі»: «Ісус
Христос – це джерело надії для Європи». В той самий час, запрошуємо усіх не дозволити
на те, щоб страх та егоїзми затьмарили милосердну любов, якою завжди вирізнявся наш
континент, але, натомість, наново відкрити важливість родини, значення дару і гостинності,
стаючи ближнім для найбільш потребуючих.
Користаємо з нагоди, щоб також подякувати
усім тим людям, які, спонукані вірою, є промоторами харитативних діл і допомоги на
місцевому, національному та міжнародному рівнях. Допомога, яку вони надають, є турботливою
та конкретною відповіддю на багато матеріальних потреб, а також – також знаком надійної
любові Бога, Який в Ісусі Христі став близьким до усіх.
Окрім того, запрошуємо
християн цього Континенту використати нагоду Дня Європи – «спільноти долі», як її
назвав Роберт Шуман 9 травня 1950 року, – щоб роздумати над своїми обов’язками у будуванні
європейської спільноти, відкритої на Абсолют та позначеної правдою, справедливістю,
солідарністю і свободою, тобто, колонами миру, як їх 50 років тому назвав Папа Іван
ХХІІІ в енцикліці «Pacem in terris».