Без жінок історія християнства була би дуже іншою. Папа Венедикт XVI

Без вкладу жінок історія християнства була би дуже іншою. Таке ствердження зробив Папа Венедикт XVI кілька років тому під час однієї із загальних аудієнції. І дійсно, навіть той, хто є далеким від церковних справ, почувши такі географічні назви, як Назарет, Магдала, Ассізі, Сієна, Авіла, Лізьє чи Калькутта, а цей список далеко не вичерпний, то відразу легко згадує інші назви, тобто імена, а разом з ними – постаті. Хіба серед нас є такі, хто ніколи не чув про Марію з Назарету чи Марію Магдалину, про святу Терезу з Лізьє чи про блаженну Терезу з Калькутти? Яким було би обличчя Церкви без них і без незліченних інших жіночих постатей, святих відомих і нікому незнаних, які протягом двох тисячоліть, починаючи від євангельських жінок-мироносиць, свідчать світові про Христа?

Венедикт XVI під час загальної аудієнції 14 лютого 2007 року так відповів на це запитання: «Історія християнства розвивалася б зовсім іншим шляхом, якщо б не було великодушного вкладу численних жінок. Ось чому, як мій шанований попередник Іван Павло ІІ написав в Апостольському листі Mulieris dignitatem (Про гідність жінки), Церква складає подяку всім жінкам і кожній зокрема... Церква складає подяку за всі прояви жіночої обдарованості, які протягом історії появилися між усіма народами і в усіх націях».

Жінки, матері, мирянки чи черниці... У 2010 році Папа Венедикт XVI присвятив саме видатним жіночим постатям Середньовіччя серію незабутніх катехиз, наголошуючи на тому, що всупереч багатьом існуючим сьогодні упередженням щодо цього періоду історії, і він був багатий «жіночими постатями, які визначались своєю святістю та багатством навчання».

В наші дні Венедикт XVI не забарився з відповіддю і на сучасні тенденції, на певні, за його словами, «культурні та політичні течії», які намагаються знищити, чи, принаймні, розмити відмінності між статями, вписані в людську природу, зводячи їх до «культурних надбудов». «Необхідно пам’ятати про задум Бога, Який створив людську істоту чоловіком та жінкою, у єдності, та, одночасно, початковій та взаємодоповнюючій відмінності», – сказав він з нагоди 20-річчя вже згаданого Апостольського листа Mulieris dignitatem. Святіший Отець також викривав та засуджував ситуації і культури, в яких «жінка зазнає дискримінації чи недооцінювання лише з огляду на той факт, що вона є жінкою; де застосовуються навіть релігійні аргументи або родинний, суспільний чи культурний тиск для того, щоб підтримувати нерівність статей; де здійснюються акти насильства щодо жінки, чинячи її предметом поганого ставлення до неї та експлуатації в рекламі і в індустрії споживання та розваг».

Тому, шанувати жінку, в тому числі і відзначаючи таке свято, як нещодавній День жінки, для християнина означає: «призадуматись над становищем жінки і відновити наші зусилля, спрямовані на те, щоб завжди і всюди, кожна жінка могла гідно жити і виявляти в повноті свої можливості, отримуючи повну пошану до своєї гідності», – навчав Папа Венедикт XVI з нагоди проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 8 березня 2009 року.