Вклад східних католицьких єпископів у Другий Ватиканський Собор (5)

Попереднього разу було сказано про те, що особливим та ефективним був вклад східних Отців Другого Ватиканського Собору у приготування, обговорення та кінцеве затвердження документів про Східні Католицькі Церкви (декрет Orientalium Ecclesiarum) та про екуменізм (декрет Unitatis redintengratio).

Владика Димітріос Салахас, Екзарх для католиків візантійського обряду в Греції, у одній із своїх доповідей, на основі якої приготований цикл передач про роль католицьких єпископів східних обрядів під час Собору, далі зазначає, що ці два декрети доктринального та дисциплінарного характеру, у свою чергу, ґрунтуються на догматичній конституції про Церкву «Lumen gentium». Вони описують ідентичність Східних Церков, які перебувають у католицькому сопричасті, та їхню екуменічну місію у перспективі відновлення повної єдності з Православними Церквами. Вони також стали одним з безпосередніх джерел відмінної від латинської Церкви кодифікації канонічного права.

Вже під час Другого Ватиканського Собору, неодноразово згаданий у наших передачах, мелхітський патріарх Максим IV виступив проти проекту єдиного кодексу для всіх Церков, висловлюючи побоювання, що в такому випадку «латинська дисципліна була б повністю накинена східним», що означало би просту і чисту «латинізацію» Сходу. Він запропонував створення окремого кодексу канонічного права для Східних Церков. Ця пропозиція знайшла підтримку в Отців Собору та Папи Павла VI та була здійснена блаженним Папою Іваном Павлом ІІ 1990 року.

У Кодексі Канонів Східних Церков чітко проглядається прочитання декретів Orientalium Ecclesiarum та Unitatis redintengratio. Ця оновлена канонічна дисципліна, впроваджена для добра вірних католиків східного обряду, була бажана Собором та має на меті, зокрема, впровадження в життя того, що написано в цих документах. Повторне прочитання цих декретів, порівнюючи їх з сучасним станом життя і служіння Східних Католицьких Церков, може придатися для того, щоб проаналізувати, наскільки вони здійснили своє «оновлення», задля якого був скликаний Другий Ватиканський Собор.