Взаємозв’язок між вірою та любов’ю. Послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст 2013

«Віра в любов пробуджує любов» – такою є тема цьогорічного послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст, яка натхнена словами з Першого послання святого апостола Івана: «Ми пізнали і увірували в ту любов, яку Бог до нас має». Це послання оприлюднено у п’ятницю, 1 лютого 2013 р. під час прес-конференції, яку очолив кардинал Роберт Сараг, Президент Папської Ради «Cor Unum» (Єдиним Серцем).

Великий Піст в контексті Року Віри є цінною нагодою для того, щоб замислитись над нерозривним зв’язком між вірою та любов’ю. «Ніколи не можемо відділити чи, навіть, протиставити віру любові, – пише в Посланні Папа Венедикт ХVІ. – Ці дві богословські чесноти тісно пов’язані одна з одною і було б помилкою вбачати між ними суперечності чи якусь «діалектику».

Святіший Отець вказує, що віра не може легковажити «конкретними вчинками милосердної любові, зводячи їх до узагальненого гуманітаризму» а з другого боку, не можна підтримувати перебільшену вищість милосердної любові та її діяльності, думаючи, що діла заступають віру».

Посилаючись на свою першу Енцикліку «Бог є любов», Венедикт ХVІ пригадує, що бути християнином не означає етичний вибір чи якусь велику ідею, але зустріч з Особою, що надає життя новим перспективам, а тим самим – вирішальному спрямуванню. Бог першим нас полюбив, а тому любов не є тільки «наказом», але відповіддю на дар любові, з яким Господь Бог виходить нам назустріч. Зустріч Богом-Любов’ю покликається не тільки на серце, але й на розум. Істотним наставленням, яке відрізняє християн, є, за словами Папи, «любов, що спирається на віру, якою вона формується».

Папа наголошує, що все християнське життя є відповіддю на Божу любов. Першою відповіддю є саме віра, яка з подивом та вдячністю приймає нечувану ініціативу Господа Бога, Який нас випереджує і настійливо закликає. «Коли дамо місце для Божої любові, будемо подібні до Нього, стаючи учасниками Його милосердної любові», – пише Венедикт ХVІ, з’ясовуючи, чим є нерозривний зв’язок між вірою й любов’ю.

«У Церкві, – пише Вселенський Архиєрей, – споглядання і дія, символом яких, певною мірою, є євангельські постаті Марії й Марти, повинні співіснувати та взаємно доповнюватись. Першість завжди належить стосункам з Богом, а справжній євангельський взаємоподіл повинен бути вкорінений у вірі. Бо, іноді, з’являється тенденція обмежувати «милосердну любов» до солідарності чи до звичайної гуманітарної допомоги. Потрібно, однак, пам’ятати, що найбільшим ділом любові є саме євангелізація, тобто «служіння Слову», що є, одночасно, найбільшим і найповнйшим сприянням людській особі.

Венедикт ХVІ підкреслює, що віра без вчинків є немов дерево без плодів – ці дві чесноти виникають одна з одної. Через традиційні вказівки, що стосуються християнського життя, Великий Піст заохочує нас зміцнювати віру через уважніше та довше слухання Божого Слова, зростаючи в любові до Бога і до ближніх, а також через виконання конкретних вказівок щодо посту, покути та милостині.

На закінчення Святіший Отець побажав, щоб пережити цінний час Великого Посту, оживляючи віру в Ісуса Христа, щоб увійти в коло Його любові до Отця і до кожного брата й сестри, яких зустрічаємо в нашому житті