Оновлення в послідовності. 50-річчя Другого Ватиканського Собору (22)

Що Другий Ватиканський Собор говорив про роль мирян у Церкві? Їхній апостольській місії присвячений соборовий декрет Apostolicam actuositatem, який наголошує, що в Церкві не повинно забракнути цього служіння (п. 1).

Згаданий документ чітко зазначає, що право та обов’язок до апостоляту мирян випливає з їхньої єдності з Христом. Тобто, не йдеться про якусь «ласку», надану мирянам священиками. На жаль, оновлення місії мирян, запропоноване собором, не завжди правильно розумілося. В деяких випадках миряни намагалися зайняти місце духовенства, замість того, щоб відповідально виконувати свої власні обов’язки.

Роль мирян не полягає у їхній «клерикалізації», так само, як оновлення священників не полягає в їхньому «зісвітченні». Справжня рівність усіх вірних у гідності та діянні не полягає у змішанні умов та завдань кожного. Як стверджує собор: «Миряни повинні взяти на себе, як своє завдання, оновлення світського порядку, безпосередньо та конкретно діючи у ньому» (п. 7).

Одним із слабких моментів у вченні Другого Ватиканського Собору можна назвати відсутність позитивного визначення мирянина. У конституції Lumen gentium читаємо, що «під словом миряни мається на увазі всіх вірних, за винятком тих, хто належить до священицького чину або до чернечого стану». Сказавши, що мирянин «не є ні священиком, ні ченцем», треба відповісти на запитання: ким тоді він є?..