Відкрито нову світлу сторінку святості Латинської Америки. У місті Макас, Еквадор,
24 листопада 2012 року проголошено Блаженною сестру Марію Тронкатті. Вона належала
до Згромадження Дочок Марії Помічниці Християн. Їх називають сестрами салезіанками,
адже вони є частиною салезіанської сім’ї.
Народилася нова Блаженна 16 лютого
1883 року в багатодітній сім’ї у Кортено, місцевості на півночі Італії. Отримавши
глибоке релігійне виховання, вона вступає до Згромадження Дочок Марії Помічниці Християн
і у 1908 році складає перші монаші обіти.
Під час першої світової війни сестра
Марія, пройшовши відповідний вишкіл, виконує служіння медсестри Червоного Хреста у
військовому госпіталі. Цей досвід стане для неї великою поміччю у її довгій місії
в Латинській Америці.
Сестра Марія була жінкою, яка у повноті віддала Богові
своє так. Протягом 40 років вона була лікаркою, медсестрою, катехиткою та просто
другом для індіанського населення племені Шуар. Трагічно відійшла у вічність 25 серпня
1969 року в авіакатастрофі. Коли про її загибель дізналися в індіанській громаді,
де вона працювала на місії, то говорили між собою, що «померла свята … немає нашої
матусі».
Кардинал Анжело Амато, Префект Конгрегації у справах святих, розповідаючи
про героїчні чесноти Блаженної відзначив, що «У неї було вроджене материнське ставлення
до всіх: до хворих, до дітей, до тих, хто потребував її уваги». Відвідуючи хворих,
які далеко мешкали, сестра Марія долала ліси Амазонки, а часто добиралась до індіанців
річкою.
За сприяння Блаженної сестри Марії, в Амазонії було споруджено перший
аеропорт та лікарню. Зорганізувала курси медичних працівників, опікувалася сиротами,
та сприяла покрашенню євангелізації у школах й інтернатах. Результатом її діяльності
було також і те, що формувалися перші вільні християнські родини, коли наречені могли
одружуватися з тими, кого любили.
Не минули сестру Марію й страждання. Вона
втратила своїх вісьмох братів. Великі терпіння прийшли до неї під час війни, коли
Блаженна працювала медсестрою. Сила, що підтримувала її, корінилася у безперервній
розмові з Богом і здійснювалась через чернечі послух та молитву, що, за словами кардинала
Амато, є її головною відзнакою. Безмежно вірила в Бога й безупинно молилася Йому.
Мала глибоку пошану до Папи, до єпископів та до священиків. Щоденно працювала по 16-17
годин.
Велич постаті Блаженної сестри Марі полягає ще й в тому, що всі свої
починання та звершення вона віддавала Богові. Робила все з великим ентузіазмом і запалом,
настільки, що в дитячому віці батько називав її «мій маленький землетрус».
Кардинал
Амато наголосив на тому, що як богопосвячена особа сестра Марія пригадує нам правду
про християнське покликання і навіть сьогодні Господь кличе людей неподільним серцем
віддавати своє життя Йому, Його Царству любові та миру. Як монахиня, вона є прикладом
вірності харизмі свого Згромадження. Як місіонерка, Блаженна сестра Марія закликає
усіх з великою довірою бути відважними проповідниками Євангелія у світі.