Річниця Добромильської реформи є нагодою подумати про те, яким чином передавати віру. Блаженніший Святослав з нагоди ювілейних святкувань у Добромилі

«Чотириста років монашого життя на цій Чернечій горі є виявом, знаком того того, що Бог є тут присутній, бо саме Він обирає собі час і місце, де хоче, щоб люди до Нього прийшли і наповнилися Його силою», – сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, проповідуючи під час Служби Божої, яку він очолив у храмі василіянського монастиря Святого Онуфрія, що в Добромилі на Львівщині, зазначаючи, що разом зі святкуванням «400 років чернечого життя на цьому місці, святкуємо також 130 років оновлення монашества у нашій Церкві».

У неділю, 18 листопада 2012 року, до містечка Добромиля в Старосамбірському районі прибули численні паломники, щоб відсвяткувати не лише черговий ювілей обителі, але також – річницю важливої в житті УГКЦ Добромильської реформи Василіянського Чину, про роль якої Блаженніший Святослав висловився припущенням, що якщо б не вона, то «наша Церква не мала б місіонерів у США, Канаді, Аргентині і всіх тих країнах, куди ці оновлені Божим духом монахи пішли, щоб служити нашому народу».

З Блаженнішим Святославом співслужили місцевий Єпарх владика Ярослав Приріз, ЧНІ, та владика Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Папської Базиліки Santa Maria Maggiore, о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ, Протоархимандрит Василіянського Чину святого Йосафата, Провінційні настоятелі Чину та Настоятелі монастирів, численні ченці та єпархіальне духовенство.

Святе Письмо розповідає про те, як Ісус перебував між людьми, «і ця присутність між людьми мала дуже важливе та глибоке значення». Коментуючи євангельський уривок, що був прочитаний під час Літургії, Глава УГКЦ зазначив, що вибраний народ завжди турбувало запитання: «Чи наш Бог є справді з нами?» Щоб показати Свою присутність, Господь подавав різні її знаки, найвищим з-поміж яких було Таїнство Воплочення Божого Слова. «Присутність Христа серед людей є вершиною Божого об’явлення, Божої близькості до свого народу», – пояснив проповідник, додаючи, що ця присутність супроводжується знаками, які виявляють її всемогутність.

Серед людей, що юрбилися довкола Ісуса, була жінка, хвора на кровотечу, яку Отці Церкви навивають «символом людського роду, знаком людини, яка є зранена гріхом». Коли людина втрачає кров, то спочатку слабне, а тоді – вмирає. Ця кровотеча може бути безболісною, але «вона забирає в людини життя». «Подібно є і з грішною душею», – зазначив Блаженніший Святослав, додаючи, що їй іноді може бути приємно жити в тому стані, не відчуваючи шкоди, але «день-за-днем сили її покидають і цей гріх неминуче веде до смерті». Хоч багато людей торкалися Христа, лише на цю жінку зійшла Його сила, бо «вона торкнулася Його не так рукою, як своєю вірою». «Віра, як здатність людини прийняти силу Божу, є єдиним способом, яким справді можна торкнутися того Живого Бога, присутнього між нами», а відтак, сповнитися Його силою – Святим Духом – та повернутися до повноцінного життя у Бозі.

Христос спішить до домівки Яіра, – вів далі проповідник, – до вмираючої дитини, та входить до «дому плачу», де вже оплакували померлу. Однак, Ісус каже до неї: «Встань!». Це звернення є не просто закликом змінити позицію тіла, але закликом змінити позицію душі, яка повертається назад до тіла, «бо тільки там, де є Божа сила, там є життя».

«Скільки ж то оздоровлень від гріха і смерті отримали цілі покоління тут, на цьому святому місці!» – наголосив Блаженніший Святослав, говорячи про ювілей монастиря. В контексті Року віри проповідник зазначив, що з Божою силою ми все можемо, про що також свідчить історія обителі, яка багато разів була зруйнована, але «відроджувалася і переображала всю Церкву через віру тих людей, які в добровільному убожестві, чистоті та послусі посвячувалися Богові».

«130 років Добромильської реформи для нашої Церкви є особливою нагодою подумати, яким чином маємо передавати віру наших предків наступним поколінням», – вів далі Глава УГКЦ, вказуючи на велику роль монашества в цьому. Адже завданням реформи було «повернути силу монашого подвигу у серце Христової Церкви», а ця обитель «засяяла на увесь світ друкованим словом, освітою, наукою, святим життям». «Сьогодні Христос кличе до кожного монаха, зокрема, Василіянського Чину: Пробудися! Прийми до свого серця запал Святого Духа, яким горів святий Василій та ті перші монахи, які прийшли на цю гору і жили в печерах. Церква тебе чекає! Церква чекає на оте слово, яке би оздоровляло рани і давало нове життя!», – сказав Блаженніший Святослав, а тоді звернувся до хлопців і дівчат із закликом не боятися посвятитися Богові у монашому житті.

Фото з ugcc.tv