Оновлення в послідовності. 50-річчя Другого Ватиканського Собору (13)

Взаємини між Церквою та політикою у світлі душпастирської конституції Gaudium et spes (Радість і надія) Другого Ватиканського Собору є темою нашої чергової зустрічі зі спадщиною цього собору, в рамках рубрики, приготованої на основі циклу передач «Компас третього тисячоліття» о. Даріуша Ковальчика, ТІ.

Чи духовенство повинно триматися якнайдалі від політики? Чи це так це, чи не так?. Залежить від контексту. Кодекс Канонічного Права рекомендує, щоб священики не брали активної участі в політичних партіях та в проводі профспілкових організацій (кан. 287). Але якщо під словом «політика» розуміти дбання про спільне добро, то зрозуміло, що в такій інтерпретації вона повинна бути предметом зацікавлення з боку священиків. У будь-якому випадку, залишається дійсним принцип, сформульований в Конституції «Gaudium et spes»: Церква «жодним чином не змішується з політичною спільнотою та не пов’язана з жодною політичною системою» (п. 76). У дійсності, місія Церкви виходить за межі будь-якої політичної перспективи.

Соборова конституція наголошує на тому, що «політична спільнота та Церква є автономними та незалежними одна від одної, кожна у своїй сфері» (п. 76). Однак, вона відразу вказує на те, що обидві дійсності призначені служити тим самим людям. З іншого боку, християни-миряни є членами політичних партій.

Сьогодні проблема полягає не так у заполітизованості священиків, як у нестачі політиків-християн, здатних професійно та морально трудитись у сфері політики згідно зі своєю вірою. Зі вчення Собору ясно випливає, що миряни не повинні відмовлятися від політичної діяльності. Навпаки, саме вони покликані бути присутніми в різних структурах політичного життя, залишаючись послідовними у своїй вірі.

Бажано, щоб така присутність, як читаємо у «Gaudium et spes», позначалася «чітким розрізненням між вчинками, які вірні чинять від свого імені, як громадяни, що керуються християнським сумлінням, та вчинками, які вони здійснюють від імені Церкви у єдності зі своїми пастирями».