Вірувати в Ісуса означає споживати хліб вічного життя. На молитві «Ангел Господній» з Папою 13 серпня 2012

У повчанні, виголошеному перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 12 серпня 2012 р., що відбулося у літній резиденції Вселенських Архиєреїв у Кастель Ґандольфо, Папа прокоментував уривок з Євангелії від святого Івана, який розповідає про помноження хліба та про те, як Господь Ісус нагодував п’ять тисяч чоловіків, а тоді запросив їх шукати хліба, що залишається для вічного життя. Таким чином, – пояснив Святіший Отець, – Він намагається допомогти їм зрозуміти глибше значення здійсненого ним чуда: «задовольнивши в чудесний спосіб їхній фізичний голод, Він приготовляє їх до того, щоб отримати звіщення про те, що Він є хлібом, що зійшов з неба, який насичує в остаточний спосіб».

Венедикт XVI пригадав, що Ізраїльський народ, під час мандрівки через пустелю, вже мав досвід хліба, що походить з неба. Мається на увазі манна, завдяки якій люди підтримували своє життя аж до приходу в обітовану землю. «Тепер же, – сказав він, – Ісус говорить про Себе, як про справжній хліб, що зійшов з неба, здатний підтримувати життя не на якийсь час, чи на відрізку певного шляху, але – назавжди. Він є хлібом, що дає вічне життя, тому що є Єдинородним Божим Сином, що перебуває в лоні Отця та прийшов, щоб дарувати людині життя у повноті, щоби ввести її до такого самого життя у Бозі».

Для єврейського мислення, – пояснював далі Папа, – було зрозумілим, що справжнім небесним хлібом, що живив Ізраїльський народ, був Закон – Боже слово. Народ визнавав, що Тора була фундаментальним та тривким даром, даним через Мойсея, який відрізняв його від інших народів та полягав у тому, щоб пізнавати Божу волю, і як наслідок – правильну життєву дорогу. «Тепер Ісус, об’являючись, як небесний хліб, свідчить про те, що Він є уособленим Божим Словом, Втіленим Словом, через яке людина може зробити Божу волю своєю поживою, яка спрямовує та підтримує життя», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що сумніватися в Божественності Ісуса, як це робили юдеї в згаданому євангельському уривкові, означати противитися Божому ділу. Вони казали про Христа, що Він є сином Йосифа, що знають Його батьків, а тому, не зумівши вийти поза Його земне походження, відмовляються прийняти Його, як Боже Слово, яке стало тілом.

Посилаючись на коментар святого Августина, який цю поведінку юдеїв описав, як нездатність відчувати внутрішній голод, Папа зазначив, що ми повинні запитувати себе, чи дійсно «відчуваємо цей голод, голод Божого слова, голод пізнання справжнього сенсу життя». За його словами, лише той, хто слухає Бога, хто дозволяє, щоб Він його навчав, той може увірувати в Ісуса, зустрітися з Ним та Ним живитися, і «таким чином, віднайти справжнє життя, життєву дорогу, справедливість, істину та любов». Святий Августин пояснював, що Господь назвав Себе хлібом, що сходить з неба, закликаючи вірувати в Себе. Їсти цей хліб означає вірувати в Ісуса. Хто вірує – їсть, невидимо насичується, як також невидимо відроджується до глибшого та правдивішого життя.

«Молімося до Пресвятої Марії, – закликав на завершення Венедикт XVI, – просімо Її вести нас на зустріч з Ісусом, щоб наша приязнь з Ним була дедалі інтенсивнішою; просімо Її ввести нас у повне сопричастя любові з Її Сином, живим хлібом, що зійшов з неба, так щоб Він оновив нас в глибині нашого буття».